Навчання за кордоном і в Україні одночасно: складнощі для школярів та студентів
Чужа країна та чужа освіта. Майже 400 тисяч українських учнів нині перебувають за кордоном. Багато з них поєднують навчання в українських школах та іноземних. Як їм вдається витримувати подвійне навантаження? Своїми історіями поділились Діана з Італії та Марія з Франції.
Чотирнадцятирічна Діана з мамою та братиком після початку повномасштабної війни виїхала з України до Італії. Дівчина весь цей час навчається і у дніпровській, і у італійській школі.
«Це подвійне навантаження: треба робити завдання і в українській школі, і в італійській. В українській я здавала всі домашні завдання та всі контрольні, але просто не виходила на уроки і ходила в італійську школу. В італійській школі, наприклад, інша програма навчання. Тут з деяких предметів вчать те, що ми не вчили, але й вчать тому, що ми вже вчили в українській школі», – розповідає школярка Діана Чорнобіль.
Система освіти в Італії відрізняється від української. Діані довелось підлаштовуватись та звикати до нових викликів.
«В Україні важче, ніж за кордоном, але в Україні я вже звикла до нашої системи навчання, і мені подобається більше вчитись все ж таки в Україні», – ділиться Діана Чорнобіль.
За два з половиною роки перебування в іншій країні Діана вже добре вивчила італійську мову. Тому і навчатися у місцевій школі тепер їй не важко. Студентка Марія, яка нині проживає у Франції, теж спочатку зіткнулась з мовним бар’єром.
«Я приїхала, я нічого не знала. Я приїхала, зі мною балакають, а я така: “Що ви від мене хочете?” Вони не хочуть розмовляти англійською мовою, тому мені потрібно було вчити французьку. Але я не скажу, що зараз я дуже гарно розмовляю французькою, але так, щоб поспілкуватися, можу», – каже студентка Марія Ковальова.
Марія переїхала до Франції, коли навчалась у випускному класі. Їй було потрібно скласти національний мультипридметний тест, аби отримати атестат про середню освіту. Дівчина весь вільний час проводила за книжками.
«Коли я приїхала, я вчилась у ліцеї, тому це було не так важко. Але коли вдень у французькому ліцеї, а потім ти йдеш готуватися до українського НМТ, то ти такий: “Боже, що робити?” Але ми ночами готувалися, готувалися і готувалися», – згадує Марія Ковальова.
Пусті парти та кабінети без учнів. Через ковід та війну дніпровські студенти кілька років навчались в онлайн-форматі. Тому ті, хто знаходяться за кордоном, не відставали від програми.
«На хмарних платформах розміщуються всі ресурси: і тексти, і презентації лекцій, і різні матеріали щодо практичних занять тощо. Кожен здобувач вищої освіти має змогу їх вивчати як у синхронному, так і в асинхронному режимі», – зазначає завідувач кафедри маркетингу НТУ «Дніпровська політехніка» Сергій Касян.
Цей режим зручний для студентів, які перебувають за кордоном.
«Асинхронний режим дозволяє студенту переглядати запис занять у зручний для нього час з дотриманням умов безпеки. Викладачі ведуть запис занять, і на таких цифрових платформах ці записи зберігаються для користування здобувачем. Це можна робити незалежно від місця розташування», – каже Сергій Касян.
У новому навчальному році студенти вишів будуть навчатись у змішаному форматі. А для тих, хто здобуває українську освіту з-за кордоном, збережеться онлайн-формат.
Читайте також: НАВЧАЛЬНИЙ РІК 2024/25: очне чи дистанційне: як вчитимуться діти Дніпра?
https://youtu.be/WeQvsXzBYWk
https://youtu.be/WeQvsXzBYWk
