Народились із незалежністю України: 33 роки розвитку дніпрян
Ранок у великому місті: хтось сідає за кермо тролейбуса, хтось їде на роботу до школи. Різні професії, різні люди, але всіх їх об’єднує одне – любов до своєї справи та бажання зробити своє місто та країну кращими. Що спільного у водія тролейбуса та вчительки історії?
Артем – водій тролейбуса, який вже кілька років допомагає сотням людей щоденно дістатися додому: «Це була моя дитяча мрія, і я її втілив. Треба підтримувати нашу країну, залишатись на місці, працювати та підтримувати інфраструктуру».
Чоловік ділиться, що різноманітність і щоденне спілкування з різними людьми – це його улюблена частина роботи. Артем продовжує виконувати свою важливу місію, а ми знайомимося з іншою героїнею, яка також народилася в один рік з незалежною Україною.
У кабінеті історії до початку навчального року готується Олена. Цього року їй, як і країні, виповниться 33 роки.
Олена завжди мріяла стати вчителькою. Вона переконана, що освіта – це ключ до майбутнього України.
«Коли я пішла до школи, то одразу в перший день зрозуміла, що хочу бути схожою на ту тьотіньку, яка зустріла нас на ганку школи. Вибір професії для мене був очевидним», – розповідає Олена.
«Моя робота – це робота на перспективу, я займаюся вихованням підростаючого покоління. І, звичайно, мене надихають очі дітей, коли я бачу, що їм дійсно цікаво», – додає вона.
Олена активно бере участь у процесі модернізації освіти. Окуляри віртуальної реальності та штучний інтелект на її уроках вже стали звичним явищем.
«Наприклад, ми використовуємо Google сервіси, коли в сьомому класі вивчаємо, як на територію Русі-України прийшла монгольська навала. Діти будують маршрут, як саме хан Батий дійшов до Києва, і тоді вони бачать, скільки йому потрібно було часу, щоб пройти цей шлях пішки або верхи на коні», – пояснює Олена.
Артем і Олена різні, їхні шляхи можуть ніколи не перетнутися, але кожен з них робить свій внесок у розвиток України.
«Ми однолітки з країною, і я хочу провести паралелі: ми розвиваємося, стаємо кращими, сучаснішими, креативнішими. Я вважаю, що ми з моєю країною схожі: ми стресостійкі, ми вистоїмо, і нас чекає лише щасливе майбутнє», – додає Олена.
Однолітки нашої держави працюють у зовсім різних напрямах, але однаково успішні та сумлінні у своїй щоденній праці.
Читайте також: «Все буде UA»: на Дніпропетровщині презентували марку, присвячену 33-й річниці Незалежності України
