На лікування психіки військових не вистачає грошей

Із початку повномасштабної війни психіатричні лікарні почали приймати значно більше військових. По допомогу звертаються як діючі військовослужбовці, так і ветерани, і більшість із них мають наслідки тривалого бойового стресу. Про це розповіла професор, доктор медичних наук, генеральний директор Дніпропетровської багатопрофільної клінічної лікарні з надання психіатричної допомоги Світлана Мороз.

За її словами, до 2022 року в лікарні було 750 ліжок, зараз — 1700. Водночас кількість лікарів зменшилася приблизно на третину, адже частина спеціалістів виїхала за кордон.

Найчастіше військові звертаються з тривожними розладами, депресією, порушеннями сну, панічними атаками, а також із посттравматичним стресовим розладом. Це стани, які не завжди видно зовні, але вони дуже сильно впливають на якість життя людини.

Багато військових довго не звертаються по допомогу через страх стигматизації. Дехто боїться, що звернення до психіатра може вплинути на службу або на ставлення оточення. Насправді лікування відбувається анонімно і не несе відбитку на соціальному житті людини.

Часто пацієнти потрапляють до лікарні вже тоді, коли проблема накопичувалася тривалий час. Людина намагається справлятися самостійно, але без професійної допомоги це не завжди можливо.

Психіатричне лікування військових — це не лише медикаменти. Воно включає роботу психіатра, психолога, психотерапевта, інколи тривалу психологічну реабілітацію.

Відновлення психічного здоров’я після війни — довгий процес. У багатьох випадках лікування триває місяці, частіше роки, а іноді може тривати все життя.

Фінансування психіатричної допомоги військовим і ветеранам залишається складною проблемою. У реальності значна частина необхідної допомоги не покривається державними програмами. Лікарні змушені шукати можливості допомагати пацієнтам в умовах обмежених ресурсів.

При цьому навіть базові потреби забезпечуються по-різному: покращене харчування передбачене для діючих військових, тоді як ветерани фактично перебувають у менш вигідних умовах.

Найбільш ресурсомісткою частиною лікування є тривала психологічна допомога — робота психологів і психотерапевтів, яка потребує часу і спеціалістів.

Водночас є багато прикладів, коли завдяки комплексному лікуванню військовим вдається повернутися до нормального життя, відновити стосунки з родиною і знову працювати.

Важливу роль у відновленні відіграє підтримка близьких людей. Родина, оточення і суспільство мають розуміти, що психологічні травми війни потребують такої ж уваги, як і фізичні поранення.

Українська система психічного здоров’я зараз лише адаптується до викликів війни. Очевидно, що після її завершення потреба в такій допомозі буде ще більшою. Тому сьогодні важливо говорити про цю проблему відкрито і формувати систему, яка зможе забезпечити доступну та повноцінну психіатричну допомогу військовим і ветеранам.

Читайте також: «Вдячна, що за парками доглядають та роблять їх комфортними для містян», — мешканка Дніпра про підготовку зелених зон до сезону