Мисткиня з Дніпра продає свої картини, аби зібрати гроші для ЗСУ: фото

Вже дев’ять місяців вона не брала пензлів до рук та не наносила акварелі на біле полотно. Втім, створені нею до війни картини нині допомагають країні. Спочатку вони з’явилися на благодійних аукціонах у Дніпрі. Пізніше прикрасили виставкові зали Німеччини і Данії. Кожна продана картина – допомога українській армії, повідомляють у Дніпропетровській обласній військовій адміністрації. 

Вона отримала художню освіту та з мистецтвом життя не пов’язала. Працювала психотерапевтом. Лікувала зранені душі та мотивувала людей до життя і позитивних емоцій. До написання картин повернулася лише дев’ять років тому.

«Захоплювали полотна дніпровської художниці Ольги Барабанової. Надихнулася й сама знову взяла до рук пензлі. Прийшла до її творчої майстерні і почала писати аквареллю, – розповідає Анастасія. – Знаєте, нерідко чула пропозиції винести на папір негативні емоції. Не дай Боже! Пишу тільки у гарному настрої та з любов’ю. Картини несуть це далі, до інших людей».

Саме через це за час війни з-під її пензля не вийшло жодного полотна. Перші ж вибухи, що прогриміли по всій Україні у лютому, наповнили людей тривогою та принесли горе. Анастасія працює зі страхами і переживаннями людей, котрі вимушені були покинути власні домівки.

«Волонтерила у 2014, тож після 24 лютого телефон почав розриватися. Запити на різного роду допомогу – їжу, медикаменти, евакуацію людей.  Потім опинилася у шелтері. Там сотні сімей з різних областей, вихованці з дитячих будинків. Вони виїжджали під обстрілами. І кожен переживав цю трагедію по-своєму», – пригадує Анастасія. 

У цьому прихистку вона працювала з дітьми. Знадобилися і знання з психології, і художні таланти. Знайомі надавали їй фарби, різнокольорові олівці, альбоми та папір. Озброюючись мистецьким арсеналом, Анастасія пропрацьовувала дитячі травми.

«Була малеча, яка на перших зустрічах просто мовчала, опустивши очі. Поступово вони долучалися до арт-терапії, але не показували, що у них виходить. Розкриваючись, починали демонструвати свої роботи і навіть дозволяли обіймати їх. Коли ти бачиш такий прогрес, радієш, що попри війну вони продовжують жити та повертаються у дитинство», – не приховуючи щастя, ділиться жінка.

А вже у серпні їй запропонували представити картини, які вона написали до війни, на виставці «Блюз за Україну». Кошти, виручені від продажу полотен, йшли на допомогу військовим. Пізніше її роботи радували око жителів Німеччини. Нещодавно виставка «From Ukraine with love» пройшла у Данії під егідою посольства України.

«Знайомимо з нашою країною через мистецтво. Вона повна гідності та мужності. Багата талановитими і прекрасними людьми, – каже Анастасія. – Я не знаю, коли зможу знову писати картини. Мабуть, з пензлем та аквареллю зустріти перемогу не вийде. Аби передати той фонтан емоцій, потрібна буде величезна стіна і відра фарби. Виплеснути їх і змішувати».