«Ми не космодесант, але наша лінія оборони не зрушилась!» — позивний Кєнт, 93-ї ОМБр «Холодний Яр»
Армійці зайняли смугу оборони на Костянтинівському напрямку влітку 2023 року.
«За цей час, в принципі, ми вже бачили танки, штурми, мангали, НІВ, баги, мотоцикли, мотоблоки, електромотоцикли, електросамокати. Коней та слюків не було — щиро кажу, не було. Те, що було — було, а цих не було. По інтернаціональних їхніх військах також зустрічалися корейці, ефіопи, інші афроамериканці, середньоазіатські солдати.
Представники були, деякі потрапляли в полон. По втратам також — все різне, бачили різні випадки. Вони своїх не залишають: один тікає, другий прикриває. Коли готувалися, використовували дрони, нерви не витримували — деякі намагалися застрелитися.
Коли з другого разу в одного не вийшло, він не влучив у мозок — постріли були, але він залишився живий. Під час спроби перерізати собі шию штик-ножем теж не дуже вийшло. На старому напрямку, в Ягазі, був хаос, там були різні варіанти дій.
Щодо іноземців: на старій смузі було відео, як темношкірий солдат ганяв дрону палицею. Він махався, кидав коп’є — це його звичка, до чого він привик. Врешті його взяли в полон.
Після штурмів ворога розбили — тіла валялися на землі. Через день-два, хоча були морози, одне тіло почало ворочатися. Під час спроби взяти автомат він примерз і підняти не зміг, але вижив. Погодні умови суттєво впливають на хід боїв.
Дрони літали за можливості, спостерігаючи за рухами ворога. Деякі групи намагалися пролізти в туман — їх зупинили. Частина загинула через мороз, частина досі евакуюється. День і ніч, коли дрони не літають, ворог рухається самостійно, поранені продовжують діяти, відстрілюючись від дронів.
Дрони запускали під лінію вогню, стріляли по своїх або вбивали противника. Цього тижня ми спостерігаємо, як одні просуваються, а решта накопичується в глибині та евакуює своїх. Евакуація триває, очікується нова хвиля в тумані.
На КСП видно, як окупант намагається пробратися до наших позицій. Його помітили дроноводи. росіянину залишилися лічені хвилини життя. Дрони працюють, але їх не вистачає — не через державу, а через кількість. Вони також використовують лайфхаки: камуфляж із вшитими кевларовими пластинами, що захищає від дрібних уламків.
На бригаді стоїть правий фланг і центр. Вони рухаються на мотоциклах і квадроциклах. Частини різні, керівництво кожного своє, задачі різні, кожен виконує, як хоче. Масового наступу, як на Покровському, немає.
Причина — місцевість, мінування, поранення, відхід від тактики. Вони чесні і не обманюють керівництво, що для нас плюс — артилерія та авіаудари не працюють по наших позиціях.
Передача територій Донеччини в обмін на безпекові гарантії не зупинить війну, переконаний підполковник, який воює з 2014 року. Вони відкрито кажуть, що їхні цілі не змінилися — їм потрібна вся Україна.
«Є важкі моменти, звичайно. Ми не супергерої, але стоїмо роками. За півроку лінія фронту особливо не змінилася — лише частково, якщо позицію повністю знесли, її відновлювали по три-чотири рази», — розповів військовий із позивним Кєнт, 93-ї ОМБр «Холодний Яр».
Читайте також: Історії спротиву українців: у Дніпрі презентували понад 50 унікальних експонатів
