«Ми маємо бути гідними їхнього подвигу та робити Дніпро кращим», — заступник міського голови Дніпра про встановлення меморіальних дошок загиблим дніпрянам

У Дніпрі, напередодні Дня міста, на фасаді гімназії № 101 відкрили меморіальні дошки  п’ятьом випускникам, які загинули під час виконання бойових завдань.

«Доки ми пам’ятаємо про захисників і продовжуємо їхню справу – доти вони живі, нескорені й незламні. Це велика відповідальність – робити все, щоб наша держава ставала демократичнішою та справедливішою, а Дніпро – красивішим і розвиненішим. Ми маємо бути гідними їхнього подвигу», – зазначив заступник міського голови Дніпра Андрій Денисенко.

Серед вшанованих Героїв – Євген Абрамов, Ігор Арендарчук, Євген Курочка, Олег Шевченко та Іван Мороз.

Олег Шевченко пішов на фронт добровольцем і загинув у бою біля Єгорівки.

«Олег завжди був світлою людиною, яка допомагала всім. Двадцять років тому він сам зібрав для мене меблі у класі. Щоразу, як заходжу туди, згадую його. Він дуже любив писати вірші і навіть на фронті, в окопі, продовжував творити. У нього залишилися дружина і донька. Мені важко говорити про нього в минулому часі, але я вдячна, що наших воїнів не забувають», – розповіла класна керівниця Героя Надія Кужда.

Іван Мороз з перших днів повномасштабної війни став на захист України. Спочатку патрулював Дніпро, охороняв мости та вокзали, а згодом був направлений на Донецький напрямок. У 2022 році під час бойових дій його бліндаж накрив постріл із танка. Боєць загинув від втрати крові.

«У нього залишилися донька і син. Син дуже любив риболовлю, тож вони завжди їздили разом. У нього навіть був позивний «Рибалка». Також він займався боксом та іншими видами спорту. Донька ж дуже важко переживає втрату батька, вона замкнулася в собі. Для мене дуже важливо, що встановлюють такі меморіальні таблички. Це пошана і знак того, що наших воїнів пам’ятають і вшановують. Ми не маємо права їх забути», – поділилася дружина полеглого Захисника Вікторія Мороз.

Євген Абрамов – молодший лейтенант Збройних Сил України, командир механізованого взводу, позивний «ABRAMS». Відзначався мужністю та лідерством, нагороджений іменним ножем «За мужність і відвагу». Загинув під Красногорівкою Донецької області. У нього залишилися дружина, двоє дітей і батьки.

Ігор Арендарчук у  березні 2022 року був мобілізований до лав ЗСУ. Служив у 79-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Брав участь у звільненні населених пунктів Херсонщини. Загинув  біля села П’ятихатки. Донька залишилася без батька.

Євген Курочка, підтримуючи  батька, теж добровільно долучився до ЗСУ. Був командиром відділення 3-ї окремої штурмової бригади механізованого батальйону. Брав участь у бойових завданнях на Харківщині та на околицях населеного пункту Куп’янська Луганської області. Загинув поблизу населеного пункту Чугуєва Чугуївського району Харківської області. Нагороджений відзнакою Міністра оборони України «Лицарський Хрест».

«На жаль, уже шість випускників цієї гімназії віддали життя заради того, щоб їхні діти й усі ми жили у вільній країні. Для нас вони – янголи-охоронці. Міська влада робить усе, щоб пам’ять про них жила вічно. Меморіальні таблички – це символ вдячності громади та нагадування про те, що подвиг кожного Героя назавжди залишиться у серцях дніпрян та в історії нашого міста», – наголосила голова комісії міської ради з питань освіти, культури, молоді та спорту Наталія Демідова.

Читайте також: Вчиться знову жити самостійно після важкого поранення. Історія відновлення військового у реабілітаційному центрі Дніпра