Масони, відьми та будинок, який сам чорт не знайде: які легенди приховують історичні будівлі Дніпра

Дніпро — місто з давньою та цікавою культурою, історією та архітектурою. Остання ще й закарбувала в собі неабиякі міські легенди. Як приклад, будинок з жабами по вул. Писаржевського, 5. Старожили кажуть, жаби на будівлі з?явились через нерозділене кохання.

«Будівля була побудована в 1912 році в стилі еклектика підприємцем Емілем Вюрглером. Він був закритою людиною, не відвідував бали, вечірки. Через це, напевно, і виникали про нього усілякі плітки та легенди. Одна з них каже, що коли його донька вперше закохалася, її обранець виявився пройдисвітом. Отже, відносини з ним швидко закінчились. Та дівчина не могла його забути та звернулася до чаклунки. Попросила її зробити приворотне зілля. Відьма сказала дівчинці, аби та пішла на болото та знайшла для зілля п?ятьох жаб. На жаль, добром це не скінчилося. Дівчина потонула. Вбитому горем Емілю Вюрглеру відьма сказала: щоб болото повернуло доньку, його потрібно задобрити. Після цього Еміль Вюрглер і встановив цих п?ятьох жаб на фасаді будівлі. Звісно, дівчину болото не повернуло, але жаби на фасаді залишились», — розповіла Леся Логашова, сертифікована гідеса, засновниця екскурсійного клубу «Прогулянки Дніпром», членкиня Всеукраїнської асоціації гідів.

Ще одна архітектурна цікавинка розташована по вул. Олеся Гончара, 4. Тут стоїть будинок з гномами. Він теж має цікаву історію.

«Цей будинок був побудований наприкінці 19 століття, в 1894 році. Його звів відомий в місті купець першої гільдії Борис Штейн. Це був не єдиний його прибутковий будинок. Їх в нього було близько десяти. Але саме цей будинок з гномами відомий своєю архітектурою. Він дуже багато прикрашений. Також легенда каже, що Борис Штейн, окрім того, що був забудовником, ще й спонсорував Катеринославське масонство. І цей будинок начебто пов?язаний з масонами, а гноми є їхнім символом. Адже раніше гноми тримали в ручках молоток і кайло – символи масонів», — розказує Леся Логашова.

У Дніпрі, як і в Одесі, є будинок в одну стіну. Але про його існування знають далеко не всі дніпряни. Побачити його на власні очі можна на вул. Виконкомівська, 14.

«Ця будівля теж була зведена наприкінці 19 століття як прибутковий будинок. Легенда розповідає, що його власник дуже переймався тим, аби будівля збереглась. Адже раніше під час рясних злив затоплювало дуже багато будівель. Також часто були пожежі. У ті часи за тиждень міг вигоріти цілий квартал. Тому власник звернувся до циганки та попрохав накласти закляття на будинок, аби з ним нічого не сталось. Вона виконала обіцянку  і  сказала, що тепер будівлю навіть чорт не знайде. Так воно і є, аби чорт побачив цю будівлю, то сказав би що тут нічого робити, адже тут лише одна стіна», — каже Леся Логашова.

Дізнатися більше про історію Дніпра та його легенди допоможе Туристичний інформаційний центр Дніпра. Він регулярно проводить безкоштовні піші екскурсії для дніпрян та  гостей міста.

«Внутрішній туризм перестає бути суто відпочинком, натомість стає способом пізнання національної культури, історії. Згідно з тогорічними дослідженнями, сучасні туристи потребують нових неповторних вражень. Тому все частіше прямують до небанальних  місць у власній країні, де можна отримати неймовірні враження, зробити дивовижні відкриття,на які й не сподіваєшся. Туристичний інформаційний центр розпочинає сезон заходів. Ми запрошує дніпрян та гостей міста ознайомитись з туристичними локаціями та цікавинками, з якими пов’язані легенди Дніпра», — каже Ольга Стасенко, начальниця Туристичного інформаційного центру Дніпра.

Так, 25 січня відбудеться безкоштовна екскурсія «Дніпро єврейський». Під час подорожі розкажуть про старі синагоги, квартири рабинів у великому єврейському кварталі, а також  про найбільший єврейський культурно-діловий центр «Менора».

Записатися  на екскурсію та дізнатися додаткову інформацію можна в Туристичному інформаційному центрі за телефоном: (067) 602-60-90.

Читайте також: «У мене була маленька мрія: навчитися водити великий транспорт. Я її здійснила», – дніпрянка про навчання у КП «Дніпровський електротранспорт».