Кулеметник після ампутації ноги відновлюється у реабілітаційному центрі Дніпра
У Дніпрі проходить реабілітацію 50-річний військовослужбовець з Харкова – Борис. У цивільному житті чоловік працював у борошномельній галузі — був керівником виробництва. У 2025 році долучився до Національної гвардії.
«Дуже гарний навчальний центр, потужне навчання, кваліфіковані інструктори. Скажімо так, супер-підготовка: вогнева та моральна. Мені пощастило потрапити в одну з бригад Національної Гвардії», — каже військовий Борис, який відновлюється у реабілітаційному центрі Дніпра.
Чоловік воював на Покровському напрямку, де служив кулеметником та піхотинцем. У листопаді торік року під час ворожого штурму позицій він зазнав важкого поранення.
«Три штурмовика автоматною чергою розтрощили мені ногу, пробили коліно. Я швидко накинув турнікет і продовжив бій разом із побратимом. Коли ми вигнали їх із нашого окопа, наші дрони підлетіли і добили решту — тож мінус три», — каже він.
Позицію вдалося втримати, однак бій забрав життя побратима, а ще кілька воїнів зазнали поранень:
«Він загинув через місяць. У мене є ще один побратим із молодого підрозділу. Спочатку ми разом лікувалися в Мечникова, зараз він у Вінниці. У нього серйозна ситуація: подвійна ампутація, уламок пробив легені та потрапив у порожнину — там завдав значної шкоди. У нього вже було 14 операцій».
Щільний вогонь противника, постійна робота дронів та складні погодні умови унеможливлювали швидку евакуацію — вона тривала понад десять діб. Увесь цей час військові підтримували один одного та не залишали пораненого.
«Спочатку я чекав у своєму бліндажі. Ми пішли за побратимами: один залишився замість мене, а двоє потягли далі. Пройшли приблизно 80% шляху, і тоді отримали команду шукати укриття — далі рухатися було неможливо. Ми знайшли укриття, де вже був суміжний підрозділ хлопців, і провели там ще п’ять днів. Вони постійно підтримували мене, особливо в останні три доби, коли мене почало лихоманити. Я не знаю, що б я без них робив», — розповів військовий.
Після евакуації лікарі витягли з ноги Бориса чотири кулі та провели кілька операцій. Медики боролися за кінцівку, однак через початок гангрени її довелося ампутувати. Чоловік уже понад три тижні відновлюється в одному з реабілітаційних центрів Дніпра та відзначає помітний прогрес:
«Звісно, я помітив покращення. По-перше, я дуже схуд після цих процедур і думав, що мені треба набрати масу. А зараз, завдяки реабілітологам, я відчуваю в собі сили. І найголовніше — мене навчили вставати з крісла без милиць. Я думав, що так можуть лише фігуристи, а тепер я запросто це роблю», — розповів він.
«Вже став досить витривалим — ми можемо ходити по 30 хвилин із шиною Томаса, вертикалізаційним пристроєм, який допомагає мобілізувати пацієнтів на ранніх етапах. Єдине, що поки заважає, — це фантомний біль, але під час цього курсу він має тенденцію до зменшення, тому я думаю, що буде позитивний результат», — зазначила фізична терапевтка Яна.
Попереду — подальше відновлення та адаптація до протезування. Найбільша мрія бійця — якомога швидше стати на ноги та повернутися до повноцінного життя.
Читайте також: На Нікопольщині за день постраждали троє людей через ворожі обстріли
