Інструктор батальйону «Шквал»: «На полігонах усе по книжці, а на фронті — реальні завдання»
Інструктор батальйону «Шквал» Антон Чорний розповів про різницю між роботою у навчальних центрах та безпосередньо в бойових підрозділах.
За його словами, у квітні 2025 року його перевели з бойової бригади на посаду інструктора на великий полігон Десантно-штурмових військ у Житомирі, у глибокому тилу. Там він працював кілька місяців — з квітня по липень — після чого повернувся у 59-й батальйон «Шквал», також на посаду інструктора.
Антон зазначив, що у навчальному центрі процес підготовки значно ускладнений бюрократією. Існує багато формальних посад і служб, які вимагають людей, хоча реальні завдання могли б виконуватись меншим штатом. Крім того, на полігонах усе відбувається суворо за планом занять — будь-яке відхилення від «конспекту» карається доганами, зняттям премій та іншими санкціями. Це, за словами інструктора, не вина сержантів чи викладачів, а питання керівництва, яке через систему покарань і матеріальних стимулів змушує всіх діяти «по книжці».
Після повернення до штурмового батальйону Чорний відчув суттєву різницю. Тут підготовка стала цілеспрямованою: після полігону одразу йде конкретне бойове завдання, без зайвих процедур. Бюрократії стало менше — перевірки проводять, але вони не заважають процесу і не чіпляються до дрібниць, а дозволяють команді показати реальний результат.
«Головне — це підготовка та досягнення мети: утримання або взяття ділянки місцевості, села — це підсумок нашої роботи», — пояснив інструктор.
Він також підкреслив, що в бойовому підрозділі ресурси надають оперативно: якщо для підготовки групи потрібна матеріальна частина, її виділяють без зайвої тяганини. Комунікація між командуванням і інструкторами стала постійною та конструктивною — усі зацікавлені в результаті.
Водночас він звернув увагу на проблему загальних завдань для бійців після навчання: «Коли відправляють на конкретний плацдарм — наприклад, Куп’янськ чи Попівку — часто дають надто загальні завдання. В результаті люди приїжджають неготові: провели годину заняття, начебто щось зробили, але фактично цього замало».
Своєю метою Антон Чорний вважає якісну передачу бойового досвіду: «Я хочу, щоб після моєї роботи люди були справді підготовлені й не сумнівалися. Маю особливий контингент — вони добре сприймають навчання, і для них важливо отримати реальну підготовку».
Читайте також: Майстриня Ірина Пелих створює в’язані вироби на продаж, а частину виручених коштів донатить на ЗСУ
