«Я не здамся!»: дружина загиблого Федора Кошельняка вимагає правди та розслідування смерті чоловіка
20 березня Наталія та Федір Кошельняк одружилися, а вже 5 травня жінка стала вдовою. За словами Наталії, того дня її чоловіка силоміць затримали невідомі у камуфляжі та доправили до військово-лікарської комісії. Через кілька годин чоловік помер. Жінка не вірить, що всі обставини його смерті були належним чином встановлені, та продовжує домагатися повного розслідування.
Наталія має питання до дій слідчих, допитів членів ВЛК та судово-медичних експертиз. Після того як кримінальне провадження закрили, вона звернулася до суду та домоглася його поновлення. Однак, за словами жінки, після цього знову побачила бездіяльність слідства.
Минуло три місяці відтоді, як у приміщенні військово-лікарської комісії помер дніпрянин Федір Кошельняк.
Нагадаємо, вранці 5 травня подружжя разом вирушило на роботу та прямувало до автомобіля. За словами Наталії, її чоловік ішов позаду. Жінка лише встигла озирнутися, як за кілька секунд близько десяти невідомих у камуфляжі та балаклавах силоміць затримали Федора.
«Не представилися, не попросили його пред’явити документи, поліції там не було. Вони його оточили, схопили, повалили на землю та почали заламувати. Потім посадили його в бус. Я побачила тільки його дві ноги, як вони почали заламувати йому ступню так, що аж підошва гнулася. І закрили бус», — згадує жінка.
Згодом Наталії вдалося дізнатися, що Федір перебуває у приміщенні ВЛК. А вже за дві години їй повідомили про його смерть від зупинки серця.
«Ми з ним одружилися 20 березня, а вже 5 травня я стала вдовою», — Наталія.
Після смерті чоловіка жінка почала домагатися повного та неупередженого розслідування. Кримінальне провадження відкрили того ж дня. Спочатку Наталію допитали як свідка, а згодом, після звернення її адвоката, визнали потерпілою.
Проте після цього слідство не проводило з нею жодних процесуальних дій.
«Ми з адвокатом сподівалися на закон, але замість повноцінного слідства я бачу лише бездіяльність. У день смерті мого чоловіка відкрили кримінальну справу, мене допитали як свідка без адвоката. Після цього адвокат домігся від слідства, щоб мене визнали потерпілою. Через якийсь час мені дали статус потерпілої, але після цього на допит мене ніхто не викликав — ні тоді, ні досі», — каже жінка.
За словами Наталії, у матеріалах справи немає протоколів допитів усіх людей, які могли бути свідками затримання її чоловіка. Також слідчі не вилучили записи з камер відеоспостереження з місця, де Федора силоміць посадили в бус.
Різняться також висновки судово-медичних експертиз: слідство не може встановити зв’язок між тілесними ушкодженнями, виявленими у чоловіка, та його затриманням.
«За матеріалами справи, у мене дуже великі питання до допитів членів ВЛК, тому що всі ці допити написані настільки однаково і однаковими фразами, що у мене виникає питання, а чи були ці допити взагалі. Є у мене дуже багато питань до судово-медичної експертизи, тому що там не було аналізу зв’язку між утриманням і позбавленням волі мого чоловіка, завданням йому тілесних ушкоджень, ненаданням належної медичної допомоги та фактом його смерті», — ділиться Наталія.
Згодом слідчий закрив кримінальне провадження — нібито через відсутність складу злочину. Тоді потерпіла звернулася до суду та домоглася поновлення справи.
«Справу повернули, але після цього я знову побачила бездіяльність. Ми зверталися до Офісу генерального прокурора, до Уповноваженого з прав людини, а також до керівника Національної поліції. Відписка надійшла лише від Офісу генерального прокурора, де було сказано, що наше звернення передано до Дніпропетровської обласної прокуратури. І за підсумком наша справа залишилася у слідчого, який не діяв», — розповідає дружина загиблого.
Наталія побоюється, що кримінальне провадження можуть знову закрити, так і не встановивши всіх обставин смерті її чоловіка. Каже, для неї ця справа — передусім не про покарання винних, а про можливість дізнатися правду.
«Я розумію, що без суспільного резонансу цю справу знову закриють, тому прошу допомоги громадськості, щоб поширити цю інформацію, тому що боротися поодинці дуже важко. Я так розумію, що вони сподіваються, що я здамся, і просто закриють цю справу в черговий раз. Але я не здамся. Я розумію, що мій чоловік помер і його вже не повернути, але я не дозволю, щоб усі зробили вигляд, що його не стало само по собі. Ті люди, які до цього причетні, а також ті, хто недбало поставився до надання медичної допомоги, повинні понести кримінальну відповідальність», — говорить Наталія.
Що саме відбулося з Федором Кошельняком після затримання та чи були дії працівників ТЦК пов’язані з погіршенням його стану і смертю — має встановити слідство. Ми звернулися до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області та очікуємо на відповідь.
Читайте також: рф веде «війну міст»: яка мета останніх атак
