Грецька та грузинська громади відкрили волонтерський штаб на території храму в Дніпрі
Грецька та грузинська громади відкрили волонтерський штаб на території своїх храмів. Збирають гуманітарну допомогу та проводять благодійні заходи.
«Здесь на 4 языках – греческий, латынь, грузинский и славянский языки.Зздесь написана молитва «Отче наш».
На подвір’ї храму не тільки сад та альтанка, а й незвична та цікава інсталяція з чотирьох каменів, на яких написано «Отче наш» чотирма мовами. Іверський храм часто називають «Північною брамою міста на Дніпрі», розповів настоятель храму. Як заведено, біля воріт завжди зустрічають друзів, тому в храмі особлива місіонерська місія – об’єднувати різних людей. До війни в храмі проводили заходи не тільки на українські свята, а ще й на грецькі та грузинські.
Протоієрей Микола Несправа, настоятель храму на честь Іверської ікони Божої Матері: «Для нас это все едино, мы не разделяем – украинцы, греки или грузины. Так получилось, мы намешались, и мы здесь все. Единственная черта – мы с радостью, с любовью служим Богу и божему народу. Церковь не может быть в стороне от горя своего народа, своей земли, поэтому с первых дней мы здесь прежде всего занимаемся гуманитарными вопросами. Кроме миссионерской деятельности, мы просто помогаем людям».
В організації усіх проєктів – музичних, дитячих та освітніх – храму допомагав благодійний фонд «Острів Надії». Зараз вони також об’єдналися для допомоги переселенцям.
Наталія, волонтерка: «Наш фонд займається гуманітарно-психологічною допомогою внутрішнім переселенцям. На даний момент дуже багато людей звертається до нашого фонду, а саме – з “гарячих” точок міст України, таких як Харків, Маріуполь, Сєвєродонецьк, Краматорськ, Попасна та Лисичанськ. В нашій роботі нам допомагають і місцеві фонди, підприємці, а також просто небайдужі люди».
Окрім великої кількості проєктів до війни, щонеділі грецька громада проводила безкоштовні уроки грецької мови для всіх бажаючих.
Вікторія Надєїна, представниця грецької спільноти «Агора»: «Звісно, є люди, які поїхали – більшість з них просто мають родичів – до Греції, їх запросили туди. Але дуже багато людей залишилось, і зараз ми співпрацюємо з іншими спільнотами, з якими ми, до речі, співпрацювали до війни – це вірменська, грузинська спільнота, азербайджанська. І коли почалась війна, ми всі об’єдналися, ми об’єдналися з Червоним Хрестом і зробили тут великий штаб».
В храмі заходиться частинка Грузії – це мощі та ікона святої рівноапостольної Ніни. Грузинський народ не залишається осторонь від трагедії, яка відбувається зараз в Україні, адже що таке війна вони знають не з чуток. Таміла до того, як переїхала до Дніпра, бачила війну на власні очі.
Таміла Гваджаіа, заслужена артистка естрадного мистецтва України,
заслужена діячка мистецтв Грузії: «У меня есть еще шрам, вот такой вот, маленький, на долгую память, на долгую жизнь…. Когда мы с братом маленькие были, а родители немножко отошли на два шага, и в это время началась перестрелка. Ну, неизвестно кто за кем гнался, я то была немного постарше, и говорю: “Браток, ложись”. Кричу, а он меня не слышит. Я ползла, и в этот момент, я не знаю где, я порезалась. Вот такая вот память, которую, опять же, я никому не рассказывала. Я не хотела просто вспоминать эту боль и пыталась забыть, но, к сожалению, мне приходится ещё раз передать эту боль».
Зараз Таміла разом з іншими грузинами України допомагають та волонтерять. Щоб світова спільнота звернула увагу на молитви українців про закриття неба, вона разом з Тетяною Князєвою та Віталієм Вініченко написали пісню “Янголи Неба”. Зараз Таміла планує зі своєю громадою влаштовувати благодійні виступи для переселенців. Грузинська громада Дніпропетровщини, разом з греками та благодійними фондами, продовжують допомагати нашій країні.
Бежан Гваджаіа, голова Дніпропетровського обласного центру грузинської культури “Сакартвело”: «На сегодняшний день, как вы видите, мы совместно с «Островом надежды», благотворительным фондом, совместно тут же и есть фонд «Джуари», в переводе с грузинского – это «крест», поводим совместные мероприятия».
