Геноцид України: наказ про безкарність або російська версія Вермахту
Вони знищують українців. На сьогодні в Україні від рук російських окупантів загинули 347 дітей, і ця цифра росте. Але чому до початку повномасштабного вторгнення не звучало слово «геноцид»? Війна почалася вісім років тому, продемонструвавши всі методи російської версії Вермахту, від так званих «ввічливих» людей, до вбивць-мародерів.
рОСІЯ ВІД «ВВІЧЛИВИХ ЛЮДЕЙ» ДО ВБИВЦЬ-МАРОДЕРІВ
У 2014-му вони поливали будівлі з автоматів, а у 2022-му, розмалювавши свою техніку добре знайомою з часів нацистської Німеччини символікою, пішли вбивати мирних людей. Тепер «ввічливі» росіяни грабують і вбивають все навколо себе, адже їх повідомили про безкарність. Як солдати Третього рейху були позбавлені відповідальності за дії проти агресивно налаштованого населення, так і росіяни не бояться розплати. Про це вони говорять своїм рідним у телефонних розмовах, а ті – підтримують геноцид, сидячи в своїх хижах без опалення і води, в очікуванні пральної машини, залитої кров’ю.
ХТО ТАКІ «ВВІЧЛИВІ ЛЮДИ»?
У 2014 році, коли росія анексувала український Крим, путін заперечував участь військ рф у захопленні та блокуванні стратегічних об’єктів. Чому по загарбниках не відкрили вогонь? Стара методика прикриватись живим щитом спрацювала безвідмовно. Військові частини захоплювали цивільні, сидячи верхи на комунальній техніці, пробиваючи ківшом екскаватора ворота. Вже позаду них – йшли військові, які «ввічливо» просили здати об’єкт. Відкривати вогонь по цивільним, було прямим кроком назустріч російським провокаціям. Але чому саме «ввічливі люди»?
«Росіяни прикривались живим щитом, людей попереду штовхали, щоб вони йшли попереду тих хлопців ввічливих, дуже хороших. Їх насильно вели до об’єктів під охороною, або межі посту попереду» – Михайло Коваль, в.о. міністра оборони України (25 березня – 3 липня 2014 року)
Такими, російських загарбників Криму в пікселі назвали після захоплення аеропорту Сімферополя. У версії ЗМІ це звучало майже невинно: «Начальник охорони повідомив, що його людей ввічливо попросили вийти», – повідомив тоді український сайт «Політнавігатор». Далі Борис Рожин написав свій заголовок «Ввічливі люди захопили два аеропорти в Криму». Так народився цинічний термін.
Далі про них – цих дуже ввічливих людей – навіть, писали сатиричні вірші. Мовляв, навіть автомати на їх плечі ввічливо висять. А потім 18 березня 2014 року диверсійний загін ГРУ Ігоря Гіркіна захоплює картографічний центр у Сімферополі, військову частину обстрілюють з автомата Калашникова, вбивають прапорщика Сергія Кукуріна.
ПРИНЦИПИ ГОЛОКОСТУ ЯК ІНСТРУКЦІЯ
Найбільшим злочином, який вчинив нацистський режим проти людства – був саме геноцид. Нацисти звинувачували євреїв у соціальних, економічних, політичних та культурних проблемах Німеччини. Бойкот євреїв був одним із принципів нового світогляду, який прищеплював німцям Геббельс у своїй широкомасштабній пропаганді. За словами нацистів, євреї, як «нижча» раса, використовували свій уявний контроль над світовими фінансами та засобами масової інформації, аби роздмухувати комуністичні рухи та заохочувати інші «нижчі» раси до боротьби і перемоги над «німецько-нордичними» расами.
Українці ж завинили тим, що не живуть в аулах, вміють користуватися унітазами, а ще – о Боже! – прагнуть до цивілізованого світу на глобальному рівні, і вміють ухвалювати рішення. І тут працює стара інструкція Вермахту: гноблення, заворушення, вбивства, геноцид.
Голокост знищив майже 6 мільйонів євреїв. І всі ознаки цілеспрямованого геноциду ми бачимо в окупованих українських містах, де орудують рашисти. Тільки у Бучі за офіційними даними були вбито 300 мирних людей. Братські могили на Київщині продовжують знаходити, ростуть стихійні захоронення в Маріуполі – безіменні кладовища займають колишні поля.
КРАЇНА-СПОНСОР ТЕРОРИЗМУ ТА ГЕНОЦИД УКРАЇНЦІВ
Комітет Сенату прийняв резолюцію про визнання росії стороннім спонсором тероризму. У разі затвердження цього рішення держсекретарем, росія відкриється 5-й стороною в списку Держдепартаменту США, який включає Кубу, КНДР, Іран і Сирію.
Станом на липень 2022 року країни, парламенти яких визнали злочини росії геноцидом українського народу, – це Україна, Естонія, Латвія, Канада, Польща, Литва, Чехія та Ірландія.
«Щиро вірю, що кількість держав, які солідаризуються з таким рішенням, буде лише зростати. Визнання злочинів росії геноцидом Українського народу – це насамперед повага до пам’яті тисячі невинно вбитих українців, зокрема – дітей», – заявив ще у травні Руслан Стефанчук, голова Верховної Ради України.
