Геннадій Корбан: Для Перемоги потрібні тротуари та школи. Функція громад – щоб люди в тилу жили гідно
Голова Громадської ради при міській раді Дніпра Геннадій Корбан в етері телеканалу ДніпроTV висловив свою думку щодо функцій центральної і місцевої влади під час війни.
– Дніпро продовжує утримувати перше в країні місце із закупівлі дронів. 268 млн грн місто витратило лише на придбання «очей» для українських захисників. Наразі розгорілася громадська дискусія, чи має місцеве самоврядування витрачати гроші на дороги та стадіони. Враховуючи Ваш великий досвід як голови Громадської ради, як Ви бачите баланс між тим, що нам, як державі, необхідно для Перемоги, і тим, що забезпечує життя містян? Якими, на Вашу думку, мають бути пріоритети місцевого самоврядування?
– Знаєте, тут уже почалися спекуляції з цього приводу. Дрони чи стадіони? Хтось кричить: не треба асфальтувати вулиці, бо треба допомагати фронту.
Давайте розберемося тут детально.
Насправді функція захисту держави, функція захисту громадян, функція ведення війни лежить на центральній владі. Люди мають це чітко розуміти. Не можуть міста себе захищати, міста не мають армії. Не можуть міста забезпечувати армію дронами, амуніцією, зброєю – у них немає такої, по суті, статті витрат і немає такого функціоналу.
Так, міста сьогодні роблять це, допомагають армії за рахунок надлишку бюджетних коштів. Ми купуємо дрони, купуємо вантажівки, купуємо комп’ютери військовим, купуємо планшети, купуємо антени, купуємо колеса і таке інше. Але це не вирішує глобально питання, розумієте?
Є центральна влада, є Міністерство оборони, Рада національної безпеки. Є центральні органи, які відповідають за безпеку держави, за війну, і мають відповідні величезні бюджети для того, щоб робити закупівлі, централізовано робити закупівлі для наших військових підрозділів, для ведення війни.
Міста можуть лише допомагати у цьому русі, брати участь. Громадяни, волонтери беруть участь у цьому русі. Але функція лежить на центральній владі.
Тепер щодо міст, які витрачають бюджетні гроші на благоустрій і так далі.
Скажіть, будь ласка, у мене запитання до Вас. Можна в принципі на нього не відповідати, воно риторичне. А хіба ж людей у містах не стосується війна? Чи їхні родичі не воюють на фронті чи не гинуть на фронті? А хіба ж у нас у містах не живуть родини військових, діти військових? Скажіть мені, чи їх треба тоді позбавити всього? Чи потрібно позбавити стадіонів, позбавити тротуарів? Чи потрібно позбавити дитячих майданчиків?
Так, усе заради фронту, все заради Перемоги. Це факт. Але це не означає, що ми маємо перестати класти ливнівки, це не означає, що ми повинні перестати обслуговувати дороги. Це не означає, що ми маємо перестати навчати наших дітей, бо на школи витрачається багато грошей, на лікарні витрачається багато грошей. На ливнівки витрачаються гроші, на благоустрій витрачаються гроші. Але ж це робиться для наших людей. Для таких же людей, які воюють, тільки не на фронті, а в тилу, розумієте? І вони повинні почуватися гідно. Власне, заради чого ми воюємо? Заради гідного життя наших людей. Тому не можна піддаватися на такі спекулятивні речі: «дрони чи стадіони?», «не будемо нічого робити, все відправлятимемо на фронт».
Вибачте, у нас живе у місті понад мільйон людей. І ці люди – вони потребують різноманітних міських послуг. Вони хочуть насолоджуватися парками, вони хочуть їздити нормальними дорогами. Вони хочуть, щоб у них під ногами був тротуар чи плитка, а не ями, де вони ламають ноги. І так далі, і так далі. Тому не можна змішувати ці поняття.
У нас за війну відповідає центральна влада. За забезпечення армії відповідає центральна влада, Міністерство оборони, Рада національної безпеки, Міністерство стратегічного розвитку, Укроборонпром. Там величезні бюджети.
Я вважаю, що ці хлопці мають розворушитися, повинні крутитися, забезпечувати армію. А не сидіти і не показувати пальцем на міста, які намагаються облаштувати своє життя, і не говорити при цьому: «Ви багато витрачаєте на бруківку, або на стадіон, або на щось ще, краще б ви купили дрони». Але хлопці, це – ваша функція.
Хоча ми купуємо дрони, ми купуємо амуніцію, ми купуємо форму. Ми забезпечували наших хлопців касками, ми забезпечували наших хлопців аптечками, бронежилетами, усім, чим має забезпечувати Міністерство оборони та центральна влада.
Кожен повинен займатися своєю функцією. Кожен повинен витрачати гроші відповідно до своїх бюджетів. Але при цьому не забувати насправді, що все для фронту, все для Перемоги. І тому ми продовжуватимемо допомагати, розширюватимемо програми територіальної оборони для того, щоб наші воїни розуміли, що люди, які живуть у містах, теж беруть участь у війні своєю допомогою, своїми податками, своїми грішми, які витрачає громада.
Читайте також: День Української Державності в Дніпрі: молодь оновила мурал та розгорнула 100-метровий прапор
