Гендерна нерівність, відсутність умов і втрата жіночності: що кажуть жінки про службу в ЗСУ
Понад 60 тисяч жінок стоять на захисті України, зокрема, більше, ніж 42 тисячі з них – служать у лавах Збройних сил України. Такі дані оприлюднили у Міністерстві оборони. Як там зазначили, ця цифра постійно збільшується, адже у відповідь на повномасштабне вторгнення рф значна кількість українських жінок долучилася до лав ЗСУ.
Тисячі українок стали символами спротиву повномасштабному вторгненню армії рф. Хтось із них боронить Україну ще з 2014 року, а хтось долучився до війська вже після 24 лютого 2022 року.
“Рада”, долучилася до 128 бригади ТрО на початку березня 2022 року. Маючи дві освіти, медичну й юридичну, спочатку була начальником медичної служби.
“Потім ввели посаду помічника командира з правової роботи. Комбат казав, що медики є, а ось юристів нема. Адже й хлопцям потрібно роз’яснювати наслідки, якщо вони вчиняють якісь правопорушення, і командиру теж потрібен фаховий юрист, який буде його підстраховувати. Отримала звання, уклала контракт, стала офіцером — я лейтенант юстиції”, – розповіла юристка підрозділу 128 бригади ТрО Радміла.
Українське військо постійно трансформується — ніхто не дивується жінкам-медикам на фронті, хоча це надзвичайно важка та ризикована робота. Однак досі з подивом реагують на жінку, яка обіймає бойову посаду чи посаду командира.
“Іноді бувають моменти, коли чоловікам важко прийняти мою думку чи рішення. Я пояснюю, що це не правильно, а ось так буде правильно. Спочатку їм було складно, адже вони чоловіки, і їм здавалося, що вони все розуміють. Але коли вони стикнулися з проблемами, то стало зрозуміло, що гендеру не існує, в нашому батальйоні всі рівні. Не знаю, як в інших”, – каже Радміла.
Втім, Рада зазначає, що той міф, який склався в народі, що армія забирає у жінки її жіночність й робить з неї грубого солдата — не відповідає дійсності.
“Мені здається, навпаки, це навіть стимулює її бути. Як ти маєш бути в доброму настрої, коли ти бачиш хлопців, які повернулися з позицій! Ти бачиш їхні очі, і ти починаєш працювати, починаєш посміхатися, розмовляти з ними. Ти відчуваєш, як вони комунікують з тобою. Ти бачиш, що вони розкриваються і трохи від них відходить. Бо їм дуже складно, хлопцям там дуже складно”, – зазначила Радміла.
Так, армія ще не вдосконалена для комфортної служби для жінок. У плані побуту досі більш орієнтована на чоловіків. Тож приділити час для догляду за собою буває дуже складно, ділиться Рада.
“Якщо є час, то, звичайно, коли ми потрапляємо десь, одразу хочеться дізнатися, що є в цьому населеному пункті, чи є там манікюр. На це, на жаль, не вистачає часу. Коли вже потрапляєш додому, то намагаєшся по максимуму за короткий термін привести себе до ладу. Але ж тут всі красять губки, красять вії, хочуть подобатися собі і подобатися хлопцям”, – каже Радміла.
Рада розповідає, життя на фронті не зупиняється. В її батальйоні навіть є пари, які одружилися. Це показник, що кохання можна і на війні знайти. Так само, як і друзів. Поруч з жінкою живе її улюблена собака, яка завжди поруч з нею. Навіть іноді стає психологом у потрібний час.
“Іноді просто хочеться виплакатися. Не тому, що сталося щось жахливе, а тому, що все це вже давно триває. І ось ти починаєш плакати. І ось вона підходить, нюхає, злизує тобі сльози. А якщо ти ще й схлипуєш, то вона підігрує – починає підвивати поруч. І раптом тобі стає смішно. Ти починаєш сміятися, а вона, відчуваючи твоє покращення, заспокоюється”, – ділиться жінка.
Окрім звичної для себе служби юриста — доводиться розбиратися і в тому, що раніше не робила, каже жінка. Навіть вчилася розпалювала піч.
Перебування у зоні бойових дій, передбачає і певні навички. У цивільному житті Рада зброї не мала й не хотіла, а тут доводиться і вчитися користуватися й носити. Та попри все жінка каже, не жалкує про свій вибір. Прикладає максимум зусиль задля нашої перемоги. І вже будує плани на після.
“Дуже хочеться поїхати в Австралію, це мрія така. Якщо загальна, то в Нову Зеландію, там де знімали “Хобітів”, – сказала Радміла.
Це лише одна маленька історія жінки військовослужбовиці. Про них у війську можна говорити довго і багато, бо професій, які зараз обіймають жінки набагато більше — ніж умовно у 2014 році.
Читайте також: Квіти чи донат на ЗСУ: дніпряни про 8 березня під час війни
