Е-гривня: навіщо Україні власна криптовалюта
Державна крипта. Нацбанк анонсував другий етап тестування е-гривні. Як це працюватиме та навіщо українцям власна криптовалюта? Журналісти ДніпроTV поспілкувались з економістами та криптоекспертами.
Дніпрянка Катерина вже понад три роки, як поринула у світ криптовалют.
«Вперше я дізналась про крипту ще коли її було популярно майнити на домашніх комп’ютерах. Але тоді мене це не зацікавило, а згодом я прочитала книгу «Все що треба знати про біткоїн», і закохалась у цю технологію, і зрозуміла, що це саме те, чим я хочу займатись», – розповідає Катерина, яка займається криптовалютами.
Потім був шлях із пошуку власної «ніші» – чим займатись всередині цієї величезної структури. Зупинилась дівчина на тому, щоб займатись нодами.
«Це підтримка технічної якості блокчейнів. Тобто саме розгортаю ноди – це застосунок блокчейну на сервері. І завдяки таким людям, як я і моїм серверам, блокчейни взагалі можуть працювати і виконувати свою функцію», – каже Катерина.
Катерина входить у склад цілого ком’юніті, адже осягнути об’єми даних у роботі з криптою самотужки – неможливо.
Окрім цього в Україні є складнощі із використанням криптовалют, нині вони є неврегульованим активом. Саме тому Нацбанк планує запустити електронну гривню. Незабаром стартує другий етап проєкту.
«На відміну від першого пілотного проекту, який був у закритому середовищі, цей ми плануємо провести у відкритому середовищі. Із залученням користувачів, суб’єктів господарювання, які будуть розраховуватись між собою і надавати зворотній зв’язок – зручно чи ні», – зазначає директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ – Андрій Поддєрьогін.
Катерина до таких новин ставиться позитивно, оскільки це допоможе врегулювати криптовалюти і ввести їх в українську економіку.
«Нам в будь-якому разі потрібно вводити е-гривню, бо ми не можемо зробити біткоїн платіжним засобом. Нам потрібен якийсь міст, щоб можна було як в обміннику – міняють гривні на долари. От щоб можна було так само обміняти щось на біткоїн – потрібна ця є-гривня», – каже Катерина, яка займається криптовалютою.
Електронна гривня – це симбіоз крипти та звичних нам грошей. Від цифрових валют вона має основу на системі блокчейн. Однак буде підкріплена золото-валютним запасом держави, тож її курс буде передбачуваним і відносно стабільним.
«В будь-який момент, сьогодні був біткоїн 40 тисяч, завтра – 65, а потім – 20. Ми розуміємо, що в грошах може втратити кожен. Електронна гривня буде захищена від цих перепадів. І Нацбанк каже, що українці зможуть навіть заробляти», – розповідає політична та економічна оглядачка – Світлана Кушнір.
Електронними гривнями можна буде розраховуватись як і звичайними грошима або ж картками, кажуть у Нацбанку.
«Ми вважаємо, що в Україні користувачі повинні будуть мати змогу користуватись цифровими грошима Центрального банку. Використовуючи мобільні застосунки своїх банків, які будуть виконувати роль агента Центрального банку по розповсюдженню цифрових грошей, і забезпеченню для користувачів зручних способів, як ми кажемо – каналів, використання цифрових грошей», – зазначає директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ – Андрій Поддєрьогін.
Тож українцям не варто лякатися такого нововведення. Це усього лише ще одна форма існування грошей: як готівка чи електронні банківські рахунки.
«Для звичайного користувача, я думаю, навіть не буде цієї межі у використанні. От як зараз, ви ж не відчуваєте різниці між гривнею в гаманці чи гривнею на банківській карті. Просто у вас буде якийсь додаток», – каже Катерина.
Головне, кажуть експерти, створити дуже надійну систему безпеки, яка буде захищена від кібератак. Особливе значення це має в умовах повномасштабної війни. Однак технологія «блокчейн» в силу децентралізації серверів для зберігання і обробки даних має значну перевагу навіть перед класичними електронними рахунками.
«Одним з найбільших плюсів електронної гривні буде прозорість, забезпеченість нацбанком і неможливість корупційних оборудок. Насправді вклад у електронну гривню – це вклад кожного українця в економіку», – зазначає політична та економічна оглядачка – Світлана Кушнір.
Читайте також: У Дніпрі вилучили підакцизних товарів на суму майже 800 тисяч гривень
