«Доступність — це не про «важливість», а про необхідність. Те, що Дніпро починає масштабні зміни в цьому напрямі — це величезний плюс», – амбасадор флагманського проєкту «Рух без бар’єрів» про старт маркування бар’єрів у місті
Ти можеш пересуватись вільно. Дніпро серед пілотів впровадження загальнонаціонального флагманського проєкту «Рух без бар’єрів». Мета — створити зручні адаптовані маршрути в містах і громадах, які враховують потреби людей з інвалідністю, батьків із маленькими дітьми, осіб літнього віку, військових, які повертаються з пораненнями, а також інших категорій громадян, які стикаються з обмеженнями у доступі до простору, транспорту та послуг. Усе, аби маломобільні могли дістатися простору, який раніше був для них недоступним.
Тож у 2025 році в Дніпрі з’явиться перший безбар’єрний маршрут, який простягатиметься від площі Соборної через проспект Дмитра Яворницького до залізничного вокзалу. Цей маршрут враховуватиме потреби різних категорій населення, тобто всіх, хто стикається з фізичними або сенсорними бар’єрами у міському середовищі. Сьогодні, 20 травня, у Дніпрі стартувало маркування бар’єрів, які будуть усунені при облаштуванні вищезгаданого безбар’єрного маршруту. Почали з Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» в якій вхідна група зараз необлаштована для маломобільних. Скоро це буде змінено.
«Маркування ми плануємо завершити до кінця травня. Якщо казати про реалізацію самого проєкту, то важливо розуміти, що ми робимо не точкову доступність — наприклад, одну зупинку, одну кав’ярню чи одну приймальну. Основний виклик — це зробити комплексне рішення. Створити маршрут, по якому всі об’єкти будуть доступні. Ми розуміємо, що одразу охопити все неможливо, тому йдемо до цього поступово. Ми вже почали обстеження об’єктів. На деякі з них уже є проєкти, і зараз починаємо повноцінне проєктування. Всього маємо 60 об’єктів. Зрозуміло, що частина з них уже частково доступна. Наше завдання — завершити проєктування та реалізувати першу чергу до кінця року», – каже архітекторка головного архітектурно-планувального управління Дніпровської міськради Віра Кисельова.
Мета маркування — показати, що зміни у бік доступності, зручності та гідності для кожного вже почались. Коли проєкти будуть втілюватися у життя – в планах зробити нові позначки або показати, що маршрут тепер бар’єрний і доступний для всіх. Для маломобільної людини це означатиме – тут я зможу пройти без перешкод. Це зручно для всіх, незалежно від віку, чи життєвої ситуації.
«Доступність — це давно не про «важливість», а про необхідність. Те, що Дніпро нарешті починає масштабні зміни в цьому напрямі — це величезний плюс. І чесно кажучи, я цього дуже довго чекав. Якщо такі проєкти справді покращать життя наших захисників, які повертаються додому, і дадуть їм змогу жити звичайним життям — навчатися, працювати, розвиватися — без боротьби зі сходами, тоді це дійсно має сенс. Це актуально й потрібно всім», – каже багаторазовий призер Паралімпійських ігор, амбасадор проєкту «Рух без бар’єрів» Антон Коль.
«Це дуже важливо саме зараз, тому що потреба в безбар’єрності лише зростає. Якщо до повномасштабної війни таких людей було, умовно кажучи, 1–2–5%, то сьогодні ця кількість значно більша. Я дуже радий, що Дніпро долучився до цього проєкту. І завдяки ініціативі першої леді Олени Зеленської Дніпро отримав шанс впроваджувати реальні зміни в напрямку безбар’єрності», – зазначив амбасадор проєктів #ТитаниUA та «Рух без бар’єрів» Петро Печерний.
«Зараз майже все зроблено без врахування потреб людей, які пересуваються на кріслах колісних. Навіть у магазини заїхати складно. А з дорогами — взагалі біда. Потроху пересуваємося, що залишається? Хочеться вірити, що цей проєкт принесе реальні зміни. Зараз це схоже на диво, чесно кажучи. Але якщо воно реально запрацює — це буде велика справа», – вважає ветеран, амбасадор проєкту «Рух без бар’єрів» Тимофій Мишаков.
«Під час війни все більше людей отримують інвалідність, і важливо, щоб вони могли нормально жити у своїх містах. Це не чиясь абстрактна проблема — це реальність для тисяч українців. Людина має змогу існувати лише тоді, коли вона може задовольнити базові потреби. А якщо вона не може потрапити навіть до аптеки чи магазину – це вже бар’єр, причому не фізичний, а соціальний», – наголосив ветеран, двократний бронзовий призер Ігор Нескорених, амбасадор проєкту «Рух без бар’єрів» Дем’ян Дудля.
Довідка: «Рух без бар’єрів» — флагманський проєкт Міністерства розвитку громад та територій, що втілюється в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів» і охоплює 15 пілотних громад, де створюють безбар’єрні маршрути. На сьогодні це Київ, Одеса, Дніпро, Житомир, Тернопіль, Львів, Рівне, Чернівці, Полтава, Вінниця, Славутич, Кропивницький, Буча, селище Опішня та Калуш. Виконавчим партнером ініціативи виступає громадська організація «Безбар’єрність». Ці маршрути будуть включати зручні тротуари, безпечні переходи, доступні входи до будівель, зрозумілу навігацію, тактильні позначки, а також адаптовані заклади громадського харчування, фінансові установи, магазини та інші об’єкти повсякденного користування.
Читайте також: У Дніпрі розширено перелік медпрепаратів, які можна безкоштовно отримати за програмою «Доступні ліки»
