Допомога пораненим військовим: як бійці відновлюються після травм
Мужні та сміливі духом військові щодня боронять кожен метр нашої землі. Проте, на жаль, багато хто з них отримує поранення в бою. Лікарі працюють цілодобово, сім днів на тиждень, аби рятувати наших бійців. Команда ДніпроTV завітала до одного з реабілітаційних центрів міста, аби особисто зустрітись з військовослужбовцями, які зараз проходять лікування.
«При переміщенні з позицій нас накрив міномет. Ми виходили втрьох — два трьохсотих. Але, Слава Богу, що наша евакуація спрацювала дуже гарно».
Олександр родом з Київської області, в мирному житті працював будівельником. З журналістами ділиться історією спасіння його та побратимів з-під мінометного обстрілу на Мар’їнському напрямку.
Олександр, військовослужбовець: «Ми виходили з позицій, міняли наших побратимів. При виході з нашої посадки небезпечної, ми не дойшли туди 50-100 метрів, нас почав обстрілювати міномет. Ворожий дрон нас засік, вів нас і коректував обстріл з міномета».
В Олександра прилетів уламок снаряду, побратими одразу почали накладати джгут та допомогли дійти під обстрілом до безпечнішої позиції. Втім, росіяни скорегували постріли. Поранення отримали одразу двоє побратимів Олександра. На щастя, поруч знаходились побратими на автомобілі, які змогли евакуювати поранених.
Олександр, військовослужбовець: «Ну, трошки зараз пульсірує рана, дуже боляче. Защемило нерв сідничний. Найбільше хочеться, як і всім, мирного неба, щоб скоріше закінчилася війна. Бо дуже багато людей, хлопців забирають. Дуже багато. Сімей багато руйнується».
Лікарі кажуть, поранених багато і їхні травми дуже важкі.
В’ячеслав, судинний хірург: «Особливість сьогоднішніх поранень у тому, що вони вражають багато ділянок, не одну. А хлопці приїжджають практично зрешеченими цими уламками. Тому і стан їхній дуже тяжкий».
В одній лікарняній палаті поруч з Олександром лежить Олег. Пішов на війну просто з-за парти будівельного коледжу. У свої 23 роки хлопець вже боронив Лиманський та Бахмутський напрямки, на останньому отримав уламкове поранення від міномету.
«Побачила нас «пташка», дрон. І почали гатити. Відчув теплий приплив крові по нозі».
Зі слів Олега, ворог має перевагу в повітрі, велика кількість дронів атакує їх позиції ледь не щохвилинно.
«Це «Орлани», «Ланцети», звичайні дрони, дрони-камікадзе. У них великі виробництва в країні, тобто це все у них просувається. А у нас тримається це все на волонтерах. Ми не можемо дати такого супротиву, щоб перевага перейшла на наш бік».
На футболці бійця напис «Ніколи не здаватись». Попри всі складнощі, хлопці не впадають у відчай. Майже у всіх них лише одна мрія — перемога та зустріч з близькими.
Олег, військовослужбовець: «Побачити рідних, дівчину свою, побратимів. Хочеться вже повернутися до своїх побратимів. Це ж велика сім’я».
Читайте також: Оснащене та безпечне: у Дніпрі на вул. Робочій відкрили нове укриття
https://www.youtube.com/watch?v=gV7BlGSd8RY
