Донецький підприємець втратив мережу піцерій в рідному місті, втім продовжив справу у Дніпрі
Піцайола – відчайдух. Власник мережі закладів харчування з Донеччини через війну втратив свої піцерії, втім, духмяну італійську піцу продовжує возити до прифронтових територій, годує нею людей в бомбосховищах та поранених у шпиталях. В Маріуполі піцерію Ігоря Виноградова розбомбили окупанти, решту закладів — у Покровську та Миргороді, що на Донеччині — змушений був закрити через постійні обстріли. Нині чоловік переїхав до Дніпра, винайняв крихітну кухню й почав усе спочатку.
Ігор Виноградов до повномасштабного вторгнення мав власний бізнес і мріяв відкрити піцерії в кожному місті України. 24 лютого і для нього все змінилося. Зараз чоловік разом з частиною своєї команди готує та привозить піци до Донецької області. Роздає їх всім, хто цього потребує. Розповідає, його вже впізнають на блокпостах і одразу пропускають.
Ігор Виноградов, волонтер, власник мережі піцерій: «Проблем нет, нашу машину уже даже знают. Если до Покровска, ну, от производства 2,5 часа, если утром я выезжаю, то когда нет загрузки по городу, то 2 часа 15 минут”.
Рішення займатися волонтерством прийшло відразу, підтримане було одностайно, тож так і почали.
Ігор Виноградов, волонтер, власник мережі піцерій: «Мы сразу переформатировались и стали помогать людям там. Потому что много людей уже с самого первого дня были в бомбоубежище. Мы возили туда пицу, ну, это продолжалось буквально 5 дней, потому что буквально там 3-4 дня — и на левом берегу света вообще не было».
Коли всі комунікації в Маріуполі відрізали, чоловік переїхав до Дніпра. Допомогу в доставці піци на Донеччину у місті здійснює благодійна гуманітарна організація «World Central Kitchen».
Ігор Виноградов, волонтер, власник мережі піцерій: «Я на этот момент в Мариуполе не был, я был в Покровске. Но наша управляющая Алла выходила с ребятами, они дежурили с ребятами, они дежурили в пицерии несколько дней. Потом было такое, что на несколько часов включали свет. Думали возобновить работу, но так и не получилось. Но потом там все так быстро развернулось, что Алла даже выехать не успела. Она еще с ребятами находилась в подвале до месяца при минус десять».
Зараз з трьома членами команди Ігоря досі немає зв’язку. Більшість таки в безпеці, за кордоном чи у Дніпрі – допомагають Ігорю. Волонтер Антон ці страшні події та переїзди переживає вдруге. Вперше у 2014 році він евакуювався з Горлівки. Тепер він сповнений бажання діяти знову.
Антон Титарчук, волонтер, керуючий мережею піцерій: «День начинаеться с того, что я просыпаюсь, мне звонят, рассказывают что нам нужно. Я обсужнаю с ребятами план, что нам нужно, что нам нужно сделать, сколько пиццы проготовить. Они это готовят. Я еду сюда, на производство, забираю, развожу, потом мы делаем еще пиццу, грузим ее в машину, везем в Донецкую область. Также часть мы возим здесь, по центрам помощи беженцам, переселенцам, в шелтеры возим».
Ігор та його команда не опускають руки, мріють відкрити нові філіали піцерії по всій Україні. Найпершу, звісно, в рідному звільненому Маріуполі.
