Дніпро відзначили за розвиток безбар’єрного середовища: місто змінює простір з урахуванням потреб ветеранів
Дніпро відзначили за роботу зі створення безбар’єрного міського середовища. Про це йдеться у дописі радниці — уповноваженої Президента України з питань безбар’єрності Тетяни Ломакіної.
Вона розповіла про зміни, які відбуваються у місті, зокрема про облаштування безбар’єрного маршруту та досвід його використання ветеранами.
Один із мешканців, для кого доступність міського простору має безпосереднє значення – 62-річний ветеран 93-ї ОМБр «Холодний Яр» Алмас Хазієв. Він має подвійну ампутацію ніг та працює у сфері психологічної реабілітації поранених в одній із лікарень Дніпра. Його щоденний маршрут проходить проспектом Дмитра Яворницького.
Алмас Хазієв пригадує, що раніше пересування містом було значно складнішим.
«До цього не було тактильної плитки на зупинці, спеціальних бордюрів. На трамвай треба було високо підніматись, це було важко», – розповів ветеран.
Нині міський простір поступово адаптують так, аби люди з різними потребами могли самостійно пересуватися мегаполісом. Зокрема, на безбар’єрному маршруті облаштовують доступні зупинки, пониження бордюрів, тактильну плитку та інші елементи, які роблять пересування безпечнішим і зручнішим.
Важливість системного підходу до безбар’єрності відзначив і 22-річний ветеран Олександр Теплов. Після поранення він користується протезом і добре розуміє, з якими труднощами можуть стикатися люди на початку реабілітації.
«Деяким пораненим, які тільки починають свою реабілітацію на протезі, складно підніматися на високі сходинки. Іноді такі бар’єри допомагає подолати персонал транспорту. Але доступність не має залежати від людської допомоги – вона має бути закладена в самому середовищі», — зазначив Олександр Теплов.
За його словами, важливо, щоб доступним був не лише сам громадський транспорт, а весь маршрут людини – від будинку до зупинки, у транспорті та після виходу з нього.
Саме такий комплексний підхід Дніпро впроваджує під час створення безбар’єрних маршрутів. Йдеться не про окремі об’єкти, а про послідовне усунення бар’єрів у міському просторі, щоб ним могли користуватися ветерани, люди з інвалідністю, люди старшого віку, батьки з дитячими візками та всі мешканці міста.
Одним із прикладів такої роботи є трамвайний маршрут № 1. Його обрали для першочергового облаштування, оскільки він є одним із найбільш завантажених та проходить поруч із важливими об’єктами міста. На маршруті вже оновили тротуари, пішохідні зони та бордюри, облаштували доступні зупинки з підвищеними платформами, навісами та місцями для людей на кріслах колісних. Також оновили трамвайні колії та інфраструктуру, щоб тут могли курсувати низькопідлогові трамваї.
При цьому робота над безбар’єрністю не обмежується лише зупинками чи транспортом. Важливо, щоб людина могла зручно пройти весь шлях – від тротуару до зупинки, скористатися громадським транспортом і дістатися потрібної будівлі чи установи.
За словами керівниці архітектурного сектору у складі Головного архітектурно-планувального управління Дніпровської міської ради Ксенії Донецької, йдеться про переосмислення всього міського простору, що передбачає забезпечення безперервності маршруту та зручного зв’язку між транспортом, тротуаром, входами до будівель та іншими елементами інфраструктури.
Дніпро відзначили за роботу зі створення безбар’єрного міського середовища
Читайте також: Дніпропетровщина хоче відмовитися від двох рівнів повітряної тривоги
