Дніпро: у місто повернулись лелеки
Лелеки у Дніпрі. До міста з вирію прилетіли птахи. Одна із родин чорногузів ризикувала залишитись без рідного гнізда. Стовп, на якому воно стояло, ще восени завалився. Втім, місцеві вирішили врятувати пташину оселю. Допомогли комунальники. Вони встановили нову опору, облаштували гніздо, і сталось диво: того ж дня лелеча родина вже була на місці.
Подружжя Репанів радісно визирають з двору. Микола та Тетяна тішаться: нарешті повернувся їхній пернатий сусід. Не бачились аж з кінця серпня, коли чорногузи відлітають у вирій. Лелека позирає з висоти і теж ніби вітається.
Чорногуз прилетів 12 березня. За тиждень прибула і його пара, та наша знімальна група у повному складі лелечу сім’ю не застала. Але люди кажуть, птахи хазяйнують удвох. Обживають нове гніздо, яке їм встановили комунальники. Старий стовп завалився торік восени. Люди попросили відновити, бо боялись, що лелеки не повернуться.
«Після третього разу допомогло. Приїхали хлопці, взяли гніздо і переробили його. Нещодавно приїхали встановили», – згадує дніпрянин Микола Репан.
Комунальники зізнаються – такий виклик їх спочатку спантеличив. Але завзято стали до роботи.
Гніздо забрали до КП – переварили усі необхідні деталі та встановили додаткові кріплення. Про добробут птахів попіклувалися і місцеві – настелили теплу підкладку з ковроліну. Стовп вбили на два метра в землю, аби той не похилився.
«У нас дуже багато було дискусій. Починаючи з того, наскільки закопувати стовп, так як з кожним роком гніздо все збільшується, і закінчуючи тим, яким кольором його фарбувати. Була надія, що вони прилетять, що не дарма це все. І коли я проїжджав, я побачив, що вони на місці», – розповідає начальник електротехнічного району № 3 КП «Міськсвітло» Олег Коротушенко.
Встигли вчасно, – тішиться пан Микола. Того ж дня, як гніздо відновили, лелеки повернулись. Він стежить за птахами вже 50 років, вони щоліта коло його хати. А колись було – захворіли, то прийшли до його двору по допомогу. Чоловік вже знає, невдовзі з’являться лелеченята. Їх зазвичай четверо.
Та найцікавіше – коли вся лелеча родина щодня починає ходити до них у гості.
«Прямо у дворі сидять. Цокають і кушають. Відкриваєм фіртку, вони туди йдуть, попаслися, прийшли і тут ночують. Це ж щастя для людей. Вони ж занесені в червону книгу, їх вже мало залишилося. І вони тут вже так звикли, що на друге гніздо не сідають. І на дах можуть сісти й сюди прийти. В кінці огорода пасуться. І гілочки підбирають, щоб собі будинок побудувати», – каже дніпрянка Тетяна Репан.
Місцеві вірять, те, що бузьки повернулись – гарний знак. Кажуть, як вони поруч, значить все буде добре.
Читайте також: Гроза всіх браконьєрів йде на пенсію: остання зміна почесного рибінспектора Анатолія Красовського
