Дніпро став другою домівкою для коней-переселенців
Дніпро став другою домівкою для кількох десятків коней з гарячих точок України. Окупанти не соромляться гатити навіть по зоопарках і стайнях. З початку повномасштабного вторгнення загинуло й постраждало чимало тварин. Вони теж потребують прихистку, і завдяки людяності українців, знаходять його.
Діана Насипанна, журналістка: “Героїзмом під час війни вражають не тільки люди. Це кінь Індіго. Коли окупанти почали гатити поблизу стайні, він відчинив леваду й випустив коней в ліс, врятувавши їм життя”.
Індіго разом з табуном війна застала у Кремінній Луганської області. Без догляду у лісі тваринам довелося пробути два тижні.
Костянтин Полторацький, евакуював коней з Кремінної: “Кожен вечер вони приходили додому попити води і шукали своїх господарів. Коні не до кінця розуміли, що людей їхніх більше немає, бо вони всі пороз’їжджалися”.
Костянтин – тренер у стайні. Коли почалася війна, чоловік був у Києві. Проте, повернувся задля порятунку коней.
Костянтин Полторацький, евакуював коней з Кремінної: «Коли ми дізналися, що коні зараз гуляють по лісу без догляду, без людей, без їжі, ми одразу почали збирати кошти на евакуацію коней. Перед самою поїздкою дуже накалялася обстановка. Ми не знали куди їхати, як воно там буде. Дуже було, скажем так, страшно».
Прихисток для тварин знайшли у Дніпрі. Сюди перевезли скакунів з Харківської, Луганської та Донецької областей, де відбувались активні бойові дії.
Марія Франкевич, евакуювала коней з Харкова: «Сюда мы приехали первого апреля. Здесь мы находимся 25 дней уже. У нас по конюшне очень стреляли. Прилетало раза два-три на территорию. Эвакуировали мы лошадей. Тяжело было, потому что ехать туда никто не хотел. Но мы своими силами. Тренера у моего есть свой батман. Возили своими силами, другие люди еще водили. У нас там было 33 лошади, мы всех вывезли. У нас была мысль: мы или там останемся, с ними вместе до конца, или мы выедем».
Зараз тварини у безпеці, проте без стресу не обійшлося. Деяким з них ще доведеться повертати довіру до людей.
«Цього коня звати Татем. Після тих подій, які він пережив, йому зараз дуже тяжко адаптуватися. Він дуже стресує, погано йде до рук, багато стресує. От бачите, тобто ти до нього, а він тікає. Дуже погано зараз йде до рук».
Тут коні-переселенці можуть залишатися, поки не зможуть повернутися додому. Однак, деяких планують перевозити далі.
«Більшу частину коней ми вже вивезли. Далі плануємо, коли вже будемо в Тернополі, плануємо займатися кінним театром, реабілітацією. Більший акцент будемо робити на реабілітацію. Саме цій кінь вже дуже давно цим займається. Тобто іпотерапієй. Він в основному займається з дітьми. Зараз він в такому непрезентабельному виді. Він нещодавно вивалявся в леваді. Загалом, це напевно найспокійніший кінь, якого я бачив. Всіх йому треба пооблизувати, всіх поцілувати».
5 коней з Кремінної вже в Тернополі, решту перевезуть згодом. Харківські скакуни поки що будуть у Дніпрі. Тварин заспокоюють та намагаються повернути до звичного режиму.
