«Дніпро пам’ятає»: родини полеглих захисників поділилися спогадами про своїх близьких

У Самарському районі Дніпра провели вечір «Дніпро пам’ятає», присвячений полеглим захисникам і захисницям України. Це четвертий із 16 тематичних вечорів, які заплановані у восьми районах міста. На захід запросили родини та близьких загиблих військових. Згадували життєвий шлях рідних, їхні захоплення та мрії, ділилися історіями, які зберігають у пам’яті. Адже за кожним ім’ям — життя, сповнене планів, любові й моментів, які назавжди залишаються з тими, хто чекав і любив.

«Такі зустрічі дають змогу родинам полеглих військових бути почутими та зберігати пам’ять про своїх близьких. За спогадами залишаються не лише дати й обставини загибелі, а і риси характеру, мрії та моменти, які рідні продовжують берегти у своєму серці. Цей захід присвячений воїнам, які загинули. Насамперед він для родин, які залишилися. Сюди вони можуть прийти, поспілкуватися та розповісти свою історію про героя. Наші захисники не забуті й назавжди залишаються в наших серцях. Дніпро пам’ятає про них і ніколи не забуде», — зазначив заступник начальника управління у справах ветеранів департаменту ветеранської політики Дніпровської міськради Едгар Яценко.

Вечори пам’яті є частиною проєкту «Дніпро пам’ятає», який об’єднує різні ініціативи з ушанування полеглих. Керівниця проєкту, голова громадської організації «СпільноТИ» та керівниця психологічного простору «Прожити» Катерина Чижик наголосила на важливості збереження пам’яті про загиблих для суспільства.

«Жива пам’ять — це дуже важливо. Саме родини, близькі й друзі тих, кого ми втратили на цій війні, можуть нести цю пам’ять і показувати її тим, хто, можливо, ще не залучений до війни. Важливість такої пам’яті — це не тільки про виховання дітей і молоді, це, насамперед, шана й подяка тим, хто загинув», — зазначила Катерина Чижик.

Проєкт реалізує громадська організація «СпільноТИ» у партнерстві з Дніпровською міською радою за підтримки програми «Партнерство за сильну Україну», яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

Під час вечора своїми спогадами про рідних ділилися члени родин полеглих військових. Лариса Дудкіна розповіла про свого чоловіка Михайла. У 2022 році він піщов на захист країни. Спочатку служив у територіальній обороні на Донецькому напрямку, а згодом став сержантом-інструктором і навчав новобранців. До підготовки військових ставився відповідально та прагнув, щоб вони були готові до виконання бойових завдань. Михайло загинув 20 лютого 2025 року на Запорізькому напрямку під час виконання бойового завдання.

«Мій чоловік — душа компанії, його всі любили, всі його поважали. Він такий, знаєте, як сонечко, у нього завжди гарний настрій. Він — лідер, цілеспрямований. Якщо щось не виходить, він усе одно буде робити, добиватися, поки в нього не вийде», — згадує пані Лариса.

Для неї Михайло залишається не лише захисником, який віддав життя за Україну, а й коханим чоловіком, якого вона продовжує чекати. Вона розповідає, що досі важко повірити в його загибель, адже за роки служби звикла чекати на його дзвінки й повернення додому.

Історії полеглих захисників збирають, щоб зберегти їх для майбутніх поколінь. До цієї роботи долучаються родини загиблих, Департамент ветеранської політики та громадські організації. Про це каже заступниця голови Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради Таїсія Базилевська.

«Кожен розповідає свою історію про загиблого родича. Ми збираємо цю інформацію, щоб із часом вона стала частиною спільної історії! Ми повинні пам’ятати наших героїв, а наші діти повинні знати історію нашого українського народу», — зазначила Таїсія Базилевська.

Читайте також: У Дніпрі відкрили виставку витинанок, присвячену красі та культурній самобутності Придніпров’я