Дніпро комунальний: як змінилось місто у 2025 році?
Кілометри нових доріг, перший безбар’єрний маршрут і термомодернізація, що зменшила цифри в платіжках дніпрян в рази! Попри війну у 2025 році Дніпро розвивався і ставав комфортнішим як для місцевих, так і для переселенців, яких місто радо прийняло і вони вже стали його повноправними жителями.
У 2025 році у Дніпрі з’явився перший безбар’єрний маршрут. Він проходить головним проспектом через центральну історичну частину міста та об’єднує ключові точки: архітектурні пам’ятки, Історичний музей, навчальні та медичні заклади, громадський транспорт. У межах проєкту реконструювали тротуари, пішохідні частини вулиць, а також зупинки громадського транспорту.
«Сама зупинка зроблена гарно і класно, виглядає дуже оптимістично. Тролейбус теж — зміг у нього потрапити, ним можна користуватись самостійно, що, власне, і є основою безбар’єрності — змога пересуватись без сторонньої допомоги», — ветеран, амбасадор проєкту «Рух без бар’єрів» Дмитро Биховченко.
Локації обрали не випадково. Ними щодня користуються маломобільні мешканці та військові, які проходять лікування й реабілітацію.
Попрацювали й над вхідними групами будівель уздовж маршруту.
«Було комфортно, перешкоди були мінімальні. І за рахунок того, що я досить активний на своєму кріслі колісному, то впорався легко. Це дуже важливо — робити доступними, особливо такі місця. Бо ми всі знаємо, скільки життів хлопців рятують саме в Дніпрі, і потім під час лікування їм має бути комфортно. Взагалі цінності змінюються. Для тебе стає ключовим, чи можеш ти дістатись до аптеки або в магазинчик купити собі водички», — каже Дмитро.
Вже незабаром містом почнуть курсувати низькопідлогові трамваї. Тож проєкт реалізується комплексно, оскільки йдеться про рівний доступ до міського простору та послуг — про умови, які враховують потреби усіх жителів.
Більш комфортними стали й двори дніпрян. Протягом року в різних районах міста тривали ремонти внутрішньоквартальних доріг. Деякі з них не бачили капітального оновлення з моменту своєї побудови ще за радянських часів.
«Було дуже все погано, а зараз, гляньте, роблять ж красу! І це все для кого? Для нас, для мами з візочком, для маленьких діток», — Людмила Бистрік, дніпрянка.
«Скільки я тут живу, у цьому районі дорога не будувалась, була жахлива, розбита. Зараз нарешті зробили. Це дуже добре, що про наш район подбали. Ще є кілька поганих доріг, але роблять потроху», — Богдан, дніпрянин.
Загалом по Дніпру за рік відремонтували 350 тисяч квадратних метрів покриття на понад трьох сотнях об’єктів. З них 50 — саме внутрішньоквартальні дороги. Такі роботи також ведуться комплексно: ремонтують тротуари, вкладають нові бордюри, проводять благоустрій.
«Ми довго чекали на цю подію — на відновлення дороги. Стара дорога була вся у вибоїнах, постійно збирались калюжі, неможливо було ходити. А зараз буде зручно і матусям з дітками у візочках, і літнім людям. Всі тепер зможуть користуватись якісною дорогою», — Людмила Курбан, дніпрянка.
Подбали й про будинки містян. Цьогоріч місто продовжувало реалізовувати програму термомодернізації. Це ремонт і утеплення фасадів, заміна внутрішніх дверей у під’їздах та вікон у зонах загального користування.
«Змінилось все. Утеплення, зовнішній вигляд. В оселях тепло. Це ми перший рік, перший раз увійшли в опалювальний сезон, але в квартирах тепло — не зрівняти з тим, як було раніше», — Катерина, дніпрянка.
«Ви знаєте, холодно було у нас. Аж стіни були трохи вологі. Зараз — краса! Можна навіть відкрити вікно на провітрювання. А коли поставили нові двері у під’їзді, ми миттєво відчули тепло. Тож подяка від усього серця, від усіх мешканців будинку!», — Надія, дніпрянка.
Окрім зовнішнього вигляду, таке оновлення дозволяє суттєво економити як ресурси для міста, так і кошти для дніпрян.
«Я вам скажу відверто: я був дуже здивований, коли люди отримали платіжки, а там рахунок за опалення — 200 грн, коли раніше було 1000. Подивимось, що ще буде влітку, коли з’явиться заощадження електроенергії, бо люди зможуть не вмикати кондиціонери. Загалом люди дуже й дуже задоволені. Тож ми будемо продовжувати це робити по всьому місту», — міський голова Дніпра Борис Філатов.
У дворах оновили й дитячі та спортивні майданчики. З початку повномасштабного вторгнення Дніпро прийняв сотні тисяч переселенців. Тож і потреба у місцях для прогулянок з малечею зросла. Цьогоріч відремонтували п’ять десятків майданчиків. Зокрема, уклали безпечне гумове покриття, встановили нове ігрове обладнання та сучасні тренажери.
«Малечі тут буває багато, бо багато людей переїхали. І якщо, як ми гуляємо, то буваємо тут два-три рази на день, щодня. Тому, звісно, і оновлювати тут усе треба. Тож дякуємо всім, хто проводить такі роботи», — Оксана, переїхала до Дніпра у 2022 році.
«Молодь гуляє тут постійно, дітворі дуже подобається. З футбольного поля так узагалі не витягнеш. І тут не лише діти — ще й займаються люди похилого віку», — Лідія, дніпрянка.
Борються у Дніпрі й з проблемою підтоплень, яку особливо гостро відчувають мешканці районів у низинах міського рельєфу.
Так, у 2025 році відремонтували зливову каналізацію на вулиці Князя Володимира Великого, завдяки чому поблизу з’їзду з Центрального мосту більше не утворюватиметься величезна калюжа, що роками дошкуляла містянам.
Ще один визначний об’єкт — на вулиці Івана Нечуя-Левицького. Тут замінили старі трубопроводи, що врятує місцевих від підтоплень та допоможе відведенню води з каналу Гнилокиш.
«Проблема полягала в тому, що ці трубопроводи були занижені, заглиблені в ґрунт, мали дефекти розходження. Вони не могли повноцінно відводити воду і виконувати належним чином водовідведення. Таким чином вони створювали проблеми для каналу Гнилокиш і для дощоприймачів у районі віадуку на вулицю Янтарну. Зараз ми цю проблему вирішили шляхом заміни аварійних ділянок на нові, які будуть відводити цю воду», — Михайло Ступак, заступник начальника КП «УРЕА» ДМР.
Попри війну місто продовжує розвиватися і ставати більш комфортним як для гостей, так і для жителів.
Водночас Дніпро залишається одним із ключових міст-донорів української оборони, незважаючи на постійні обстріли та складну економічну ситуацію. З початку повномасштабної війни Дніпро спрямував на потреби оборонців близько 8 млрд грн та 55 тисяч кв. метрів комунальної власності. З них понад 3,5 млрд грн — це безпосередня допомога фронту у вигляді прямих грошових субвенцій. На ці кошти військові закуповують техніку, дрони, РЕБи, різноманітне устаткування та необхідне обладнання.
«Воно рахується як розхідний матеріал, тому потрібно постійно і кошти виділяти, і допомагати різними волонтерськими способами. Допомога Дніпра суттєва, і, наскільки я свідомий, допомагають усім Збройним силам, різним підрозділам. Я дуже вдячний за це громаді Дніпра і очільнику міста за такий внесок у те, щоб тримати фронт, зокрема й на Сході», — командир батальйону особливого призначення Михайло.
Також Дніпро, як територіальна громада, передав на потреби Сил оборони понад 80 карет швидкої допомоги. Місто продовжує системно та всебічно підтримувати Сили оборони.
Тож, незважаючи на наближення фронту, регулярні обстріли та інші виклики війни, Дніпро не стоїть на місці, стає сильнішим і продовжує дбати про своїх жителів.
Читайте також:
https://youtu.be/TijcLor5RpI
