Жінка влаштувала сміттєзвалище у грутожитку Дніпра
Не пощастило із сусідкою, жаліються мешканці гуртожитку ДМЗ на вулиці Фабрично-Заводській. На одному з поверхів жителька похилого віку накопичила у житлі стільки непотрібу, що той вже перестав вміщатися в кімнату. Чому жінка обрала сусідство зі сміттям та що робити сусідам?
Варто лише піднятися на четвертий поверх гуртожитку – відчувається неприємний запах. Нові двері, які встановила житлова комунальна компанія, не впізнати. Вони вивалилися від мотлоху та нагадують шмат алюмінію з целофаном.
Олександр Степаненко, головний інженер комунального підприємства «ЖИЛСЕРВІС-5» Дніпровської міськради: «Года два с половиной, больше двух лет назад поступили от соседей первые жалобы на то, что жительница данной комнаты сидит в коридоре, не может попасть в свою комнату, с просьбой разблокировать ей замок. Жители думали, что у неё банально закрылся замок. Я отправил свою ремгруппу в составе слесаря и столяра. Они пришли, посмотрели и оказалось, что дверь открыта. Но вещи, упавшие внутри – дверь открывалась внутрь комнаты – вещи упавшие преградили ей дверь. Невозможно было открыть».
Жінка похилого віку завалила квартиру сміттям. Війти до або вийти з кімнати – справжній квест.
Власниця своєрідного сміттєзвалища має й домашніх улюбленців – це коти, які живуть під стелею, таргани та навіть мухи взимку.
Наталія Назаренко, мешканка гуртожитку: «Эмоции у нас, конечно, зашкаливают от происходящего в этом доме на нашем этаже. У женщины очень много котов, беспорядок в комнате, завалена комната хламом. Коты ночью не дают спать людям. Бегают. В общем, бегают по коридору, орут. И ещё свои нужды справляют на коридоре и у людей на порогах».
Все добро колекціонерка віднайшла на смітниках, проте як проносила через вахту – невідомо.
“Покупала, конечно же”.
“Мы видели, как ты всё это с помойки несла, Тань. Честно. Мы видели это”.
“Что вы видели?”
“Жаль, что не снимали это на камеру”.
“Что видели?”
“Видели, как ты с помойки несла вещи”.
“С помойки я не несла. Вы на помойку мои вещи отсюда брали и туда несли для того, чтобы сказать, что я с помойки всё это собираю».
Відомо, що жінка навіть не оплачує комунальні послуги. Спочатку – наче через втрату паспорту, а зараз скаржиться на величезні витрати на ліки.
Олександр Степаненко, головний інженер комунального підприємства «ЖИЛСЕРВІС-5» Дніпровської міськради: «Мы совместно – своими усилиями, совместно с мастером жилсервиса – всё восстановили ей, паспорт. Поехали, полностью все за неё справки взяли, потом её взяли, уговорили, чтобы она с нами поехала, повезли в паспортный стол, взяли и восстановили все документы для того, чтобы она могла получать. Слава Богу, она получает пенсию. До этого она даже пенсию не получала».
Чому жінка обрала таке сусідство – пояснень не мають ані мешканці, ані комунальники. Сама вона неодноразово обіцяла позбутися мотлоху, але представники ЖИЛСЕРВІСУ розводять руками: підстав для виселення – жодних.
