Волонтери допомогли переселенцям евакуюватися з Дніпра до Німеччини

Волонтери з декількох благодійних фондів об’єдналися, аби вивезти з гарячих точок жінок з дітьми та людей похилого віку. Близько 50 людей-жителів Донецької області, рушили з Дніпра до Гамбурга. Це не перший і не останній рейс. Бо Донеччина зараз потерпає від агресії росіян – люди майже не сплять, і кожен вихід з дому може стати фатальним.

Наталія евакуювалася зі своїм домашнім улюбленцем Бруно з Костянтинівки. Говорить, довго не наважувалася полишити рідне місто. Але життя там стало нестерпним.

“Бомблять, що у нас коїться… І вночі, і вдень буває. Все буває”, – Наталія, переселенка з Костянтинівки.

Дарина з мамою напередодні виїхали з Краматорська. Дитина розповідає – в день евакуації ворожі ракети літали прямо над її головою.

Дарина, переселенка з Краматорська: “Хотілося б залишитися вдома, але через війну треба визгати. Потрібно якось рятуватися”.

Світлана, переселенка з Краматорська: “Змучені, звісно, змучені ми дуже сильно. Тиші хочеться. Тому що кожну майже ніч о 4 ранку починається підйом”.

Дніпро став транспортним хабом для 50 мешканців Донеччини. Волонтери з Координаційного штабу їх нагодували та влаштували на ночівлю.

Ярослав Крисько, куратор Центру допомоги матерям і дітям Координаційного штабу волонтерів Дніпра: “Нашим волонтерським центром Допомоги матерям та дітям була здійснена допомога, зокрема, у здійсненні житла людям, що потребували ночівлю. І, відповідно, допомогу у посадці до автобуса, це в першу чергу стосується маломобільних людей”.

Евакуацією безпосередньо з гарячих точок займалися волонтери з Києва та Литви. Їм вдалося вивезти жінок з дітьми, літніх і маломобільних людей.

Дмитро Максимович, директор благодійного фонду «Help for Ukrainians»: “Вони їдуть у Німеччину. Спочатку їх чекає розподільчий центр, де німці дізнаються, який стан у людини, що, яке житло потрібне, чи потрібно за ними якійсь спеціальний догляд. І потім їх будуть розподіляти по квартирам, по гуртожитках, будинкам престарілих, в залежності від людини і від її потреб”.

Литовець Алгіс почав допомагати українцям ще з 14-го року. Бував у всіх гарячих точках, допомагав не тільки з евакуацією, а ще й з медикаментами та іншою гуманітаркою. Вчить українську мову, а російську хоче забути назавжди. Говорить – те, що відбувається в Україні, це геноцид.

Алгіс Сімоніутіс, керівник міжнародного благодійного фонду «Help Wing»: “На даний момент вивезли понад три тисячі дітей і мам, і серед них людей із фізичною недостатністю. Привезли понад тисячу тонн гуманітарного вантажу по всій Україні до гарячих точок”.

Сьогодні волонтерам вдалося зібрати для евакуації людей з Краматорська, Слов’янська, Бахмута, Попасної. Багато хто із них і досі в шоковому стані та постійно плачуть.

Після звірки списків люди розмістилися в автобусі. На жаль, Наталія цього разу не поїде в евакуацію, бо з’ясувалося, що не має ветеринарно-санітарного паспорту на кота. Втім, волонтери пообіцяли допомогти їй швидко оформити документ і наступним рейсом жінка вирушить до Німеччини. А ті, хто поїхав, сподіваються незабаром повернутися до мирної України.