Ціна морського паралічу: як блокада Чорного та Азовського морів руйнує експорт країни-окупанта – аналітика Дмитра Снєгирьова
Українські Сили оборони системно блокують та завдають ударів по об’єктах країни-окупанта в акваторіях Азовського та Чорного морів. Це вже суттєво паралізувало російську морську логістику та спричинило серйозні економічні й інфраструктурні проблеми для країни-агресора. Про це у своїй аналітиці заявив Дмитро Снєгирьов.
За його словами, через припинення навігації Керченською протокою та ураження транспортних суден росія втратила ключові експортні маршрути саме в розпал збиральної кампанії.
Однією з найбільш відчутних втрат для окупантів стала блокада глибоководних портів Азовського моря. Зокрема, йдеться про Бердянський порт, який росія використовувала як один із важливих пунктів матеріально-технічного забезпечення окупаційної армії. Крім того, через нього здійснювалося відвантаження зернових культур, зібраних на територіях окупованих Запорізької та Донецької областей.
Через ці маршрути також перевозили продукцію важкої металургії та мінеральні добрива. За словами Снєгирьова, російська сторона визнає, що внаслідок атак українських БпЛА на суховантажі та баржі експорт російського зерна скоротився майже на 30%. Це означає значне недоотримання коштів російським бюджетом.
Удари українських Сил оборони по транспортній інфраструктурі рф значно ускладнили експорт російської сільськогосподарської продукції. У результаті російський бюджет зазнає багатомільярдних втрат.
Окремо він звернув увагу на блокування Азовського моря, яке росіяни помилково вважають внутрішнім морем рф, а також на суттєве обмеження постачання російської сирої нафти через протоки Босфор і Дарданелли до кінцевих споживачів.
За словами Снєгирьова, важливо говорити саме про сиру нафту, оскільки після ударів українських Сил оборони по російських нафтопереробних підприємствах рф значною мірою втратила можливість переробляти нафту та виробляти бензин і дизельне пальне.
Унаслідок цього постачання нафтопродуктів кінцевим споживачам стало вкрай складним. кремль намагається компенсувати катастрофічні бюджетні втрати за рахунок експорту сирої нафти. Однак, як зазначає експерт, і ця стратегія не дає бажаного результату.
Він зауважив, що у липні через системні атаки Збройних сил України на російську інфраструктуру та танкери в Чорному й Азовському морях транспортування російських нафтопродуктів скоротилося на 45,6% порівняно з червнем.
Відвантаження нафтопродуктів із портів Азовського моря, зокрема портів на річках Волга та Дон, зменшилося на 64,3%, тобто у 2,8 раза. Водночас у Чорному морі експорт російської сирої нафти за липень скоротився на 18,1%.
Країна-окупант запровадила заборону на експорт дизельного пального з 8 до 31 липня в межах ширшого пакета заходів, спрямованих на підтримку внутрішнього ринку пального. Згодом уряд рф продовжив заборону на експорт бензину до 31 січня 2027 року, а дизельного пального – до 31 серпня 2026 року.
Історично росія є одним із найбільших експортерів дизельного пального. Близько 40–50% виробленого в країні дизеля вивозилося за кордон. Для прикладу, у 2023 році внутрішнє споживання дизельного пального в рф становило 52,2 млн тонн, тоді як 35,7 млн тонн було експортовано.
Водночас удари по російських нафтопереробних заводах, які призвели до падіння обсягів нафтопереробки в рф до мінімальних за 20 років показників, спричинили скорочення виробництва дизельного пального майже на 40%. Це падіння виявилося навіть більшим, ніж у виробництві бензину, випуск якого скоротився на чверть.
Українські безпілотники фактично заблокували переміщення російських суховантажів і наливних суден в акваторії Чорного моря. При цьому інтенсивність таких ударів постійно зростає.
росія змушена визнавати, що Азовське море фактично заблоковане, а транспортування нафти через Чорне море перебуває під великим питанням. Крім того, заблоковано канал Дон—Азов. Усе це означає масштабні втрати для російського бюджету.
Зупинка навігації змушує мінтранс рф шукати альтернативні залізничні маршрути. Це різко збільшує вартість логістики та призводить до прямих збитків виробників на тлі заповнення внутрішніх сховищ.
Водночас ураження танкерного флоту Силами оборони України унеможливило безперебійне вивезення російських нафтопродуктів через Азовське море. Пошкоджені судна, які дрейфують та потребують буксирування, блокують рух, через що ускладнюється постачання пального та військових вантажів до окупованого півострова.
Спроба перенаправити вантажопотоки до портів на кшталт Новоросійська створює додатковий інфраструктурний колапс, оскільки залізнична мережа та термінали не розраховані на екстрене подвоєння обсягів.
Негативні наслідки для росії поширюються також на аграрний сектор.
Через високий ризик знищення суден російська влада тимчасово припинила приймати заявки на проходження суден через Керченську протоку. Це фактично повністю заблокувало Дон-Азовський маршрут.
Цим шляхом країна-окупант вивозила близько 27–30% свого зерна – понад 14 млн тонн за сезон. Через блокаду липневий експорт російського зерна впав до найнижчого рівня з 2017 року.
Аналітики ІКАР зафіксували скорочення експорту зерна на 20% від запланованого показника: через логістичний параліч замість очікуваних 2,5 млн тонн було експортовано близько 2 млн тонн.
Це означає відповідне скорочення валютної виручки від продажу аграрної продукції на світових ринках. Як зазначає Снєгирьов, надалі йдеться про можливе збільшення інтенсивності українських ударів.
Він також наголосив, що російська система протиповітряної оборони не справляється зі зростаючою кількістю атак.
За його словами, противник змушений визнавати, що можливості протидії українським ударам фактично мінімальні. російська ППО демонструє низьку ефективність, тоді як кількість та якість ударів української сторони постійно зростають.
Ціна морського паралічу: як блокада Чорного та Азовського морів руйнує експорт країни-окупанта – аналітика Дмитра Снєгирьова – 17.08.2026
Читайте також: Наводив ворожі дрони на військових та HIMARS: мешканця Дніпропетровщини обвинувачують у державній зраді
