Сутички в Петропавлівській Борщагівці: СБУ та Нацполіція затримали 13 учасників заворушень

У Петропавлівській Борщагівці на Київщині 2 листопада сталися сутички біля тимчасового пункту дислокації Нацгвардії. Спочатку в медіа з’явилися повідомлення про можливе незаконне утримання та побиття людей у приватному будинку. Згодом правоохоронці заявили про провокацію, а СБУ та Нацполіція повідомили про затримання 13 учасників заворушень. Розповідаємо, що відомо про події та перебіг розслідування.

З чого почався конфлікт

Перші повідомлення про інцидент з’явилися 2 листопада. За інформацією, яку поширювали ЗМІ, у приватному будинку в Петропавлівській Борщагівці могли незаконно утримувати людей. Зокрема, одній із медикинь нібито надіслали відео з чоловіками, які мали тяжкі тілесні ушкодження. Повідомлялося про можливий перелом хребта в одного з них. Місцеві припускали, що йдеться про військових, які самовільно залишили військову частину.

Також у медіа писали, що з будинку намагалися вибігти двоє чоловіків у балаклавах, а натовп біля будівлі нібито розганяли сльозогінним газом або димовими шашками.

Водночас у поліції Київщини заявили, що інформація про незаконне утримання людей і загибель громадянина не відповідає дійсності. За версією правоохоронців, виклик надійшов від працівників приватної швидкої допомоги, яким перешкоджали потрапити до пацієнта. На місці поліцейські виявили приватний будинок, де перебували військовослужбовці одного з підрозділів Нацгвардії.

Що пояснили в Нацгвардії

Командувач Національної гвардії України Олександр Півненко повідомив, що будинок був тимчасовим пунктом дислокації підрозділу. Туди прибували мобілізовані після ТЦК, оформлювали документи та проходили перевірки, після чого їх мали направляти до навчального центру.

За його словами, четверо військовослужбовців, які раніше самовільно залишили військову частину, перебували в медичному центрі Нацгвардії та отримували допомогу. У будинку, крім них, були ще 18 військових. Командувач запевнив, що вони перебували в нормальному стані та могли спілкуватися з рідними телефоном.

Півненко також пояснив, що телефони у військовослужбовців вилучають із міркувань безпеки, оскільки велика кількість пристроїв може допомогти ворогу визначити місце розташування об’єкта. Самі пункти дислокації змінюють через загрозу російських ракетних ударів.

Окремо командувач уточнив, що чоловіки в балаклавах, які потрапили на відео з місця події, не були військовослужбовцями Нацгвардії. Хто саме ці люди, він не знав.

Півненко заявив, що щодо інциденту проведуть службове розслідування, яке він узяв під особистий контроль. За його словами, опитають командира та медиків, які перебували на місці. Якщо виявлять порушення з боку нацгвардійців, винних обіцяють покарати.

Заява корпусу «Азов» та інформація про постраждалих

Згодом у 1-му корпусі Нацгвардії «Азов» повідомили, що йдеться про тимчасовий пункт дислокації військової частини 3121.

За офіційною заявою корпусу, 2 листопада біля військового містечка зібралися цивільні, які вимагали видати їм мобілізованих військовослужбовців. Після відмови вони заблокували роботу об’єкта та намагалися потрапити всередину.

В «Азові» назвали інформацію про катування військовослужбовців неперевіреною. Також повідомили, що командувач Нацгвардії Олександр Півненко прибув на місце та провів родичів деяких військових на територію військового містечка, де показав умови їхнього перебування.

Четверо військовослужбовців, яких затримали після самовільного залишення частини, мали травми. Їх доправили до госпіталю для обстеження. У корпусі заявили, що командування разом із правоохоронцями контролює розслідування, а в разі встановлення незаконних дій винних притягнуть до відповідальності.

Питання до «швидкої допомоги» та жінки, яка представилася лікаркою

Окремі питання виникли до жінки, яка приїхала до будинку на автомобілі швидкої допомоги та представилася медикинею.

За даними «Української правди», жінка назвалася власницею компанії «Мед-престиж», однак ця приватна швидка допомога не працювала з 2023 року. Реальний власник компанії розповів журналістам, що автомобіль, який прибув на місце інциденту, він продав ще у 2024 році.

«Слідство.Інфо» встановило, що жінку звати Валентина Молода. Вона є власницею клініки пластичної та естетичної хірургії.

Згодом керівник Офісу президента Кирило Буданов повідомив про її затримання. За його словами, жінка була одягнена у форму медпрацівника та заздалегідь придбала автомобіль швидкої допомоги. Разом із водієм вона щонайменше за три дні до події проводила розвідку об’єкта.

Буданов також заявив, що в затриманої виявили листування з Telegram-каналами, які масово поширювали інформацію про ситуацію. Мотиви її дій на той момент встановлювали. За його словами, люди, які потребували медичної допомоги, перебували в лікарні, тоді як більшість тих, хто був у будинку, медичної допомоги не потребувала.

Що відомо про розслідування ДБР

Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження через сутички біля будинку з військовими Нацгвардії.

За даними ДБР, 2 листопада біля приватного будинку, де тимчасово розміщували військовослужбовців Нацгвардії, повернутих після СЗЧ, зібралися люди через повідомлення про нібито незаконне утримання військових. Конфлікт переріс у сутички: пролунали постріли, також пошкодили службові автомобілі поліції.

Бюро розслідує можливе перевищення влади або службових повноважень військовою посадовою особою.

Кирило Буданов повідомляв, що організаційна група провела поверхневий огляд будівлі та отримала відповіді на першочергові запитання. Також він зазначив, що в будівлі перебувала дитина, яка постраждала, і з нею працював представник ДБР.

За словами Буданова, пошкодженому автобусу допомагали виїхати, щоб доправити людей до лікарні. Він також заявив, що в Україні є багато подібних будівель, і повідомив про намір розібратися, чому вони існують та що там відбувається.

Окремо керівник Офісу президента назвав події неприпустимими та такими, що шкодять єдності українців. Він повідомив, що правоохоронці й уповноважені органи з’ясовують обставини, а Офіс президента разом із силовим блоком напрацьовує рішення для реагування та запобігання подібним провокаціям.

СБУ заявила про організаторів провокації

Згодом СБУ повідомила про затримання трьох організаторів сутичок. За версією слідства, одна із затриманих отримала від іншої мешканки Київської області замовлення за гроші вивезти військовослужбовця Нацгвардії за межі пункту дислокації під виглядом надання невідкладної медичної допомоги.

Для цього жінка видавала себе за медикиню, залучила знайомого, який мав зіграти роль фельдшера, та використала приватний автомобіль, не пов’язаний із жодною медичною установою. Напередодні чоловік провів розвідку поблизу пункту тимчасового розташування Нацгвардії.

За даними СБУ, 2 листопада псевдомедикиня поширювала в соцмережах маніпулятивну інформацію, щоб викликати суспільний резонанс і спровокувати заворушення. Під час огляду її телефону правоохоронці виявили листування з іншими особами, у якому обговорювали сценарії несанкціонованих акцій проти українських військових.

Також затримали активну учасницю сутичок, яка закликала блокувати та пошкодити автобус Нацгвардії. За повідомленням, псевдомедикиню Валентину Молоду взяли під варту на 60 діб без права внесення застави.

Скільки людей причетні до сутичок

Нацполіція повідомила, що разом із СБУ встановила 130 осіб, причетних до заворушень. За даними правоохоронців, 27 із них брали активну участь у протиправних діях, ще 24 — провокували сутички. Під час подій пошкодили чотири автомобілі поліції та автобус Нацгвардії.

Пізніше СБУ та Нацполіція повідомили про затримання загалом 13 активних учасників заворушень.

Серед них — 18-річний уродженець Запорізької області, який чотири з половиною роки перебував на тимчасово окупованій території України, а кілька місяців тому переїхав на Київщину. За даними слідства, він бив кувалдою по автомобілю патрульної поліції та автобусу Нацгвардії.

Ще двоє фігурантів — 22-річна місцева жителька та 21-річний будівельник із Рівненщини. Їх підозрюють у блокуванні проїзду, пошкодженні автобуса Нацгвардії та закликах нищити спецтранспорт.

СБУ також встановила, що одна з організаторок використовувала підроблене посвідчення «лікаря-хірурга». За матеріалами справи, жінка не мала документів про вищу медичну, фармацевтичну чи післядипломну освіту, а Міністерство охорони здоров’я не видавало їй посвідчення лікаря.

Сімом затриманим слідчі СБУ повідомили про підозру за ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України — перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, а також за ч. 2 ст. 114-2 — несанкціоноване поширення інформації про переміщення або розміщення українських військових формувань в умовах воєнного стану.

Ще шістьом фігурантам за матеріалами Нацполіції повідомили про підозру за ч. 2 ст. 296 ККУ (хуліганство) та ч. 2 ст. 342 ККУ (опір працівникові правоохоронного органу).

Сімом підозрюваним уже обрали запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою. Крім того, правоохоронці провели 14 додаткових обшуків.

Досудове розслідування триває. За інкримінованими статтями фігурантам загрожує до восьми років позбавлення волі. Правоохоронці встановлюють усі обставини події та причетних до неї осіб.

Читайте також: Операція «Карфаген»: НАБУ викрило злочинну організацію за участю високопосадовців СБУ, поліції та Офісу генпрокурора