Майдан змінив історію України: якби не жертви Небесної сотні, Україна воювала би з Польщею
Чимала кількість нинішніх військових Збройних сил України до початку повномасштабної війни були цивільними, деякі ворога зустрічали ще в 2014 році. Інженер за фахом, а від початку російсько-української війни військовий з позивним “Аске”, воює на Донеччині у складі 109-го окремого гірсько-штурмового батальйону. Що дивує, який найбільший страх військового — в ексклюзивному матеріалі ДніпроTV.
Вадим з позивним “Аске” – військовослужбовець 109 батальйону, 10-окремої гірсько-штурмової бригади “Едельвейс”.
Чоловік добровільно долучився до захисту країни ще в 2014 році. З тих пір до мирного життя не повертався.
“Я закінчив офіцерські курси і згодом потрапив до 109-го окремого гірсько-штурмового батальйону (ОГШБ) на контракт, це було ще до повномасштабної війни, у 2021 році. Ну, загалом це мій вже третій підрозділ, другий – у ЗСУ. До того я служив у розвідувальному батальйоні Нацгвардії імені Кульчицького. Війну я вже застав у складі 109 ОГШб”, – розповів Вадим з позивним “Аске”.
Захисник займається обробкою інформації з аеророзвідки, спостережних постів та з перехоплень радіоефіру ворога.
“Інформацію наскільки це можна достовірну, об’єктивну, щоб вони могли діяти. Перш за все, попереджуємо переміщення ворога, власне те, що ми і зараз робимо: спостерігаємо, як групи кацапів переміщуються, атакуємо їх наявними засобами, взаємодіємо з командуванням, яке має потужніші калібри, артилерію”, – сказав він.
“Аске” каже, спостерігаючи за діями росіян у його зоні відповідальності, досі дивується.
“Мене щиро дивує, наскільки в них суспільство тупе, дурне та зомбоване. Причому це не інтелектуально-дурне, в них же є інженери якісь, ті ж професійні військові. Вони бояться, вибачте, піти “вломити люлей” якійсь кучці росгвардійців, якщо би той натовп побіг би на них, вони би бігли в кремль, але сотнями, десятками сотень йдуть на убій”, – сказав Вадим.
10 років тому український народ показав, що не хоче мати нічого спільного з росіянами. З тих пір триває визвольна боротьба, розповідає військовий.
“Проводячи паралелі з якоюсь нашою новітньою історією, завдяки Майдану ми змогли розпочати остаточний відхід від “руського миру”. Інакше ми б зараз опинилися десь на кордоні з Польщею, гинучи під ударами HIMARS за “руську ідею”, – наголосив Вадим.
Один з найбільших страхівВадима – бути безпорадним. І не мати можливість допомогти побратимам.
“Є такий страх, не страх, а стрес іншого плану, більш психологічного характеру. Здавалося б, тут все комфортно, але боязнь того, що щось зараз станеться, і ми можемо на це впливати, але не зможемо цього відвернути, наприклад, відбити штурм чи щось інше подібне, – це є значним фактором стресу”, – додав військовослужбовець.
Повну версію інтерв’ю з військовим легендарної 10-ОГШБ дивіться на ютуб каналі Дніпро ТВ.
Читайте також: У Дніпровському районі рятувальники дістали з водойми потопельника
