Був парамедиком – став санінструктором у ЗСУ. Олександр вижив після танкового обстрілу
Займався евакуацією цивільних, а потім став санінструктором у ЗСУ. Внаслідок танкового обстрілу Олександр отримав серйозну травму коліна. Нині він проходить реабілітацію у Дніпрі та вражає фізичних терапевтів своєю вмотивованістю.
Олександр – уродженець Херсона, за фахом інженер – програміст. Він вирішив змінити професію ще до початку повномасштабної війни. Хотів рятувати людей, тому навчався на парамедика у Польщі.
У червні 2022 року чоловік повернувся до України, та у складі міжнародної медичної місії займався евакуацією поранених цивільних на Донеччині. Найбільше запам’яталось, коли довелось вивозити 12-ти річну дівчинку з пораненням, несумісним з життям. Потім подібні випадки були не раз.
«У мене був такий пацієнт, який, нажаль, був у тяжкому стані, його відкрито черепно-мозкова травма свідчила про те, що не буде одужання цього пацієнта, але евакуація його з бойових терен дає можливість родині попрощатися з ним», – каже військовослужбовець Олександр.
Олександр не рахує, скільки життів врятував, бо це просто неможливо. Торік у вересні він вирішив доєднатися до лав ЗСУ і став санітарним інструктором. Служив на рідній Херсонщині. У квітні цього року під час бойового завдання отримав травму.
«Під час танкового обстрілу невдало зістрибнув і це призвело до травми коліна. Розраховував, що в мене немає зламання, але нажаль були зламання, але щоб не наражати своїх побратимів на додаткові ризики, я вирішив, що дотримаюся до кінця ротації», – розповідає Олександр.
У реабілітаційному центрі Дніпра перебуває вже другий тиждень. І вже бачить результат від занять.
«Я приїхав, я взагалі не вставав на ногу, вона була після 6 тижнів повністю знерухомлена, я взагалі не давав на неї жодної ваги», – пригадує військовослужбовець.
Фізичний терапевт розповідає, навантажувати ногу пацієнта почали на другий день. На день проводять одразу два тренування.
«Перше тренування в нас – збільшення на сили і амплітуди, а друге тренування ми ходимо на доріжці, ми їздимо на велосипеді, граємо у футбол», – розповідає фізичний терапевт Олександр.
Олександр дуже вмотивований. Разом зі своїм фізичним терапевтом він 2 години гуляв по Дніпру на милицях.
«Мені доводиться його зупиняти. Бо він хоче швидше-швидше, а я пояснюю йому, що швидко не буває, треба все поступово, але він хоче все одразу», – посміхається фізтерапевт.
Аби повністю одужати, чоловіку знадобиться більше двох місяців. Після цього він повернеться до побратимів.
Читайте також: Рятувальницю Євгенію Дудку з Дніпра посмертно нагородили відзнакою Президента України «За оборону України»
