Шахтар з Дніпропетровщини зібрав власні унікальні енциклопедії сленгу гірників
Гірник із Павлограда Юрій Коновалов зібрав власні енциклопедії шахтарського сленгу. Перші нотатки зародились ще за часів студентства, а нині Юрій має у колекції понад сто слів. Під землею гірники використовують їх щодня, а у пересічних людей деякі вирази викликають усмішку. Як звучить підземелля та чи відрізняється сленг у різних регіонах – відповіді на ці питання шукала наша Владислава Корінь, спустившись на майже 300 метрів вглиб шахти.
«Баба-язя», «жаба» та «лунохід» — ці та ще понад сотню слів увійшли до енциклопедій шахтарського сленгу, які зібрав Юрій Коновалов із Павлограда. Каже, перші записи він почав робити ще студентом, коли влаштувався на шахту, щоб підзаробити.
«У 99 році, чоловіки попросили принести мене п’ятнашки, думаю, навіщо тим чоловікам, які працюють у шахті, ті пятнашки, а це був ланцюг, який складався із 15 дзвенів.
Мій словарний запас поповнювався новими сленгами, і воно якось впало до душі і залишилось у моїй голові, і згодом склався перший збірник сленгів, потім народився другий», — Юрій Коновалов, який зібрав енциклопедію шахтарського сленгу.
Чоловік сам робив макет та підбирав ілюстрації до своїх унікальних збірок. У цих виданнях записані вирази, які гірники щодня використовують на роботі. Часто вони звучать так, що викликають усмішку, а деякі терміни важко зрозуміти без пояснення.
«Ну можливо у когось баба язя визиває посмішку, типу що вона робить під землею, а насамперед це – канатна крейсерна дорога, на якій пересуваються шахтарі. А найцікавіше, що я почув у 2005 році від шахтарів у шахті. Коли один з шахтарів каже своєму напарнику «підеш на бик, там буде стояти коза, на козі буде лежати баран, і тягни сюди», – Юрій Коновалов.
Після початку великої війни на шахті з’явилися гірники з Донеччини. Тоді колеги і виявили, що в різних регіонах України не тільки свій діалект, а й унікальний підземний сленг. Проте, це не заважає роботі і вони чудово розуміють один одного.
«Є деякі відмінності у словах, наприклад, у нас маленька дерев’яна стійка у нас називається «мальчік», а у них – «ведмежонок». В цілому шахтарі розуміють і застосовують це.
Це історія не тільки шахтарів, це історія цілої країни,60 років вже існує наше підприємство, яке забезпечує, світлом, теплом всю країну і не можна, щоб канули у небуття шахтарські традиції, сленги», – Юрій Коновалов.
Дві збірки Юрія написані російською до початку повномасштабного вторгнення, у планах гірника — видати третю частину, вже українською.
«А це тормозний пристрій, який ще не увійшов у перші дві збірки сленгу, а ввійде в третій під назвою «черепаха». Це нагадує голівья черепахи, і маленькі лапки і зверху великий панцир».
Для майбутньої збірки Юрій зібрав вже близько трьох десятків нових слів. А попередні творчі доробки автора стали частиною експозиції музею шахтарської слави.
Читайте також: 150 дітей військових із Дніпра повернулися з відпочинку в таборі на Прикарпатті, який організувала громада міста
