Робоча група з визначення дати заснування Дніпра розширює формат роботи та залучає фахівців різних дисциплін
У Дніпрі провели чергове засідання робочої групи, яка займається визначенням об’єктивної історичної дати заснування міста та завершує важливий етап своєї роботи. До її складу входять провідні історики, науковці та дослідники козацької й імперської доби Придніпров’я. Діяльність групи триває відповідно до розпорядження міського голови Дніпра Бориса Філатова.
У рамках цієї роботи наприкінці листопада в Києві відбулася наукова конференція «Деколонізація та проблеми датування міст Південної та Східної України (на прикладі м. Дніпра)». Захід організували Інститут археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, Український інститут національної пам’яті, Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського та Музей історії Дніпра. Наразі історики планують провести у Дніпрі круглий стіл для розширення дискусії та залучення не лише фахівців у галузі історії, а й представників інших дисциплін.
«Це потрібно для того, щоб представити наявні напрацювання, забезпечити наукове обговорення, обмін думками, вивчення та актуалізацію раніше зроблених археологічних знахідок, а також результатів роботи в архівах. Нам необхідно підбити підсумки й узагальнити те, що вже зроблено, адже робоча група працює досить давно. Важливо також актуалізувати інформацію для себе й поділитися нею з громадськістю. Серед учасників можуть бути архітектори, урбаністи, можливо, юристи», — зазначив член робочої групи, заступник директора з наукової роботи Музею історії Дніпра Святослав Чирук.
Науковці та дослідники, які беруть участь у процесі, вже сформулювали два основні підходи щодо цього питання. Перша концепція — місто Дніпро виникло у середині XVII століття (близько 1645–1650 років) і було збудоване на основі Нового Кодака. Друга концепція вказує, що Дніпро розвивався не лише з Нового Кодака, а й з цілого ряду інших поселень, зокрема Старої Самарі, яка існувала вже на початку XVI століття. При цьому, історики наголошують – обидві концепції літочислення Дніпра — як старосамарьська, так і новокодацька — не суперечать одна одній і мають наукове підґрунтя, тоді як 1776 або 1787 роки є лише російським імперським наративом.
«Ми дійшли до етапу, коли потрібно формалізувати підсумки окремої частини нашої роботи. Сьогодні на засіданні йшлося про подальший формат обговорення, і ми вирішили, що зараз доцільно провести саме круглий стіл — із ширшим колом спеціалістів. Це будуть не лише історики та краєзнавці, а й соціологи, політологи, можливо, філософи й інші науковці міждисциплінарних напрямів, чия участь може дати проривний ефект», — підкреслив доктор історичних наук, член робочої групи Сергій Світленко.
«Робоча група продовжуватиме свою діяльність у ширшому форматі — і це позитивний крок. Обговорення необхідні, адже вони дозволяють визначити актуальний стан дослідження історії міст Південної та Центральної України. Перспектива перетворення конференції на регулярну — хоча б щорічну або раз на два роки — є важливим результатом сьогоднішньої зустрічі. Будь-яка робоча група складається з обмеженої кількості фахівців, які можуть ухвалювати певні рішення, але вони потребують ширшого обговорення, доопрацювання та належного оформлення, аби на сесію міської ради було подано максимально збалансоване рішення. Тому розширення діяльності — це позитивно», — прокоментував історик, член робочої групи Валентин Старостін.
Читайте також: Дніпро пам’ятає своїх Героїв: на фасаді однієї з гімназій встановили 5 меморіальних дошок
