Перші шпальти світових ЗМІ про війну росії в Україні 8-9 січня 2023 року

Головні теми газет: 

• «NYT» – «Натхненні ворожістю до Кремля, етнічні групи піднімають зброю, щоб Україна помстилася Росії»
• «WP» – «Київ бачить попереду «переможний рік», але витиснути росію буде непросто»
• росія заявляє про смертельну атаку, а Україна каже, що загиблих немає
• «FT» – «США зміцнюють військові зв’язки з Японією, щоб протистояти загрозі з боку Китаю. Безпековий саміт цього тижня. Україна пропонує модель дій
• «The Independent» – «Підтримка Болгарії з боку США забрала владу з рук Путіна у країні»
• Австрія: «Негаразди для Raiffeisen Bank в Україні»
• Боснія та Герцеговина: Орден Путіну. Мілорад Додік подякував президентові Росії та пообіцяв особисто йому вручити найвищу нагороду Республіки Сербська

• Німеччина: «Вимоги про поставку бойових танків в Україну стають все гучнішими». Польща пропонує власні танки Leopard. Багато Marder армії не готові до дій
• Коли Данія надсилає Україні зброю – значну частину рахунку оплачує ЄС. До цього часу Данія підтримала Україну в боротьбі матеріальною та військовою допомогою на суму понад 4,1 мільярда датських крон. Але ні міністр оборони, ні його попередник не сказали, що значна частина грошей повертається з ЄС.

• Вимога до Швеції: У випадку нападу Росії на країни Балтії та НАТО вони мають виїхати першими на оборону
• Канада: Родини прагнуть справедливості за безглуздий, безщадний випадок. Через три роки родичі продовжують боротися за відповідальність Ірану за збиття українського рейсу PS752
• Україна високо оцінює військову допомогу США
• Щойно прибулі до США українці моляться за країну серед війни
• Велика Британія: «Тисячі українських родин живуть у готелях»

• Данія: «Нещастя для Європи». Відповідальність мають виявити і Шольц, і Путін – кожен із них.
• Німеччина: Війна в Україні. Бойові дії попри оголошене припинення вогню»

• Італія «La Stampa» – «Самотність Путіна»

США «The New York Times» – «Боротьба за те, щоб Україна помстилася Росії»

Натхненні ворожістю до Кремля, етнічні групи піднімають зброю

По засніженій долині пролунав різкий тріск снайперського вогню. Солдати в білому камуфляжі низько пригнулися, стріляючи навпроти пагорба, щоб забезпечити прикриття, поки четверо чоловіків евакуюють пораненого.

Акція була частиною навчань із бойовою стріляниною для новобранців, які відбулися нещодавно вранці неподалік української столиці Києва.

Але у цій події був незвичайний елемент. Поки офіцер української армії віддавав накази, курсанти були членами добровольчого чеченського батальйону, в якому змішалися також кримські татари та українці.

Українські воєначальники давно кажуть, що їм вистачає солдатів для війни, проте прийняли до своїх лав тисячі добровольців, у тому числі іноземних громадян. Багато хто з них, як і чеченці, є біженцями із самої Росії. Інші прибули із сусідніх країн, таких як Грузія, які мають історію опозиції Москві та керівництву президента Володимира. Путіна.

“Ми бачимо, що відбувається, – сказав Муслім Мадієв, сивобородий заступник командира чеченського батальйону, одягнувши навушники, щоб приглушити звук пострілів, спостерігаючи за навчаннями.- Україна не відчуває нестачі в чоловіках, але ми маємо приєднатися і бути частиною цієї війни».

Багато добровольців уже жили в Україні або по роботі, або в пошуках притулку від політичних утисків на батьківщині. Деяким волонтерам було важко отримати візи та посвідку на проживання, а їхнє прагнення приєднатися до боротьби викликало підозри у деяких українських чиновників та влади.

«The Washington Post» – «Обіцянка України на 2023 рік дала потужний старт»

            Київ бачить попереду «переможний рік», але витиснути Росію буде непросто.

З модернізованим озброєнням, твердою рішучістю Заходу й українською армією, що здатна перехитрити російську армію, обіцяний Україні «рік перемоги» почався добре.

            Якщо 2023 рік продовжиться так, як він почався, є добрі шанси, що Україна зможе виконати новорічну обіцянку президента Володимира Зеленського повернути собі всю Україну до кінця року, або, принаймні, достатньо території, щоби остаточно покласти край російській загрозі, кажуть аналітики.

            Але поки Зеленський закликав українців до цьогорічної перемоги, президент Росії Володимир Путін використав свої новорічні промови, щоб підготувати росіян до затяжної боротьби. Російські війська окопуються в укріплених оборонних позиціях, посилених як мінімум 100 000 новоприбулих мобілізованих солдатів, і хоча малоймовірно, що Росія зможе захопити більше території найближчим часом, Україні також буде важче просуватися вперед у 2023 році, ніж минулого року, незважаючи на імпульс від недавніх перемог, кажуть військові експерти.

            Якщо Києву не вдасться добитися значного прориву проти цієї російської сили, що вкорінилася, зростає, існує ризик того, що війна перетвориться на затяжний конфлікт на користь Путіна, заявила Елізабет Шакелфорд з Чиказької ради у глобальних справах. За її словами, пакет допомоги у розмірі 45 мільярдів доларів, схвалений Конгресом, протримає Україну протягом року, але з урахуванням президентських виборів у США у 2024 році більш довгострокові перспективи передбачити складніше.

            “2023 рік – це дійсно вирішальний рік, – сказала Шакелфорд. – Якщо справа не завершиться у 2023 році, у Путіна буде дуже велика перевага. Як би там не було, Зеленський все ще має шанс, тому що у нього все ще дуже сильна підтримка». “Після цього, – додала вона, – всі ставки знято”.

Події першого тижня року говорять про те, що Україна має блискучі перспективи, сказав Бен Ходжес, колишній командувач армії США в Європі. Він наголосив на перевагах, які Україна зможе використати, від високого морального духу армії, яка захищає свою батьківщину, до чудового керівництва, згуртованості та, здавалося б, непохитної підтримки Заходу.

            Повсюдне несприйняття Сполученими Штатами та Європою заклику Путіна про тимчасове припинення вогню у зв’язку з православним Різдвом стало чітким нагадуванням про те, що на Україну ще не чиниться тиск з метою розпочати переговори, які, за словами західних офіційних осіб, ймовірно, будуть використані Москвою. як можливість переозброюватися і перегруповуватися для подальших наступів, посилюючи при цьому контроль над окупованими територіями.

            За даними Москви, внаслідок новорічного нападу в глибокому тилу росіян на імпровізовані російські казарми в окупованому східноукраїнському місті Макіївка загинуло щонайменше 89 російських солдатів, а, за словами українських та американських офіційних осіб, можливо, набагато більше.

            Удар продемонстрував не лише перевагу України в озброєнні, розвідці та стеженні, а й постійні тактичні помилки Росії. Москва звинуватила в нападі новоприбулих новобранців, які використовують мобільні телефони, які видавали їхнє місцезнаходження. Офіційні особи США, однак, заявили, що є деякі докази, що Росія також зберігала боєприпаси в казармах, що збільшує кількість жертв на місці.

            У той же день Україна заявила, що збила всі 45 безпілотників іранського виробництва, запущених, щоб зіпсувати її новорічні свята. А це  є ознакою того, що українська ППО стає все більш вправною у запобіганні натиску Росії на інфраструктуру країни.

            Заяви Франції, США та Німеччини про те, що вони вперше нададуть Україні бойові машини, стали значним посиленням наступальних можливостей України.

Навіть погода була прихильна до України: рекордно високі зимові температури в Європі призвели до обвалу цін на енергоносії та позбавили громадян болю, який, як передбачали багато аналітиків, послабить європейську підтримку військових дій в Україні.

            У своїй заяві про безоплатну передачу легких танків президент Франції Еммануель Макрон, якого в Україні дуже критикують за те, що він нібито прагне утихомирити Путіна, пообіцяв підтримувати Україну «до перемоги», що на даний момент є його недвозначною заявою про підтримку.

            Поки підтримка Заходу залишається сильною, Ходжес упевнений, що Україна зможе цього року повернути собі всю чи більшу частину окупованої Росією території, включаючи Кримський півострів, який Росія анексувала у 2014 році.

            Маршрути постачання півострова потенційно вразливі для українських атак з використанням високоточної зброї HIMARS (High Mobility Artillery Rocket System), і Україна може змусити Росію піти з Криму ще до того, як вона зможе повернути собі всю східну частину Донбасу, де зараз зосереджена більшість бойових дій, сказав він.

            «Я вірю, що Україна досягла незворотного імпульсу, і росіяни нічого не можуть зробити, щоб змінити це, якщо вони не знайдуть способу переконати Захід» –

сказав Ходжес, який зараз є старшим радником групи Human Rights First, що базується у Вашингтоні.

            “Я бачу багато позитиву і не бачу послаблення рішучості Заходу”, – додав він.

«Але тепер відповідальність за продовження наступу лежить на Україні, що складніше за оборону місцевості» – сказав Роб Лі, колишній морський піхотинець США, який зараз працює в Дослідницькому інституті зовнішньої політики.

            За його словами, успіхам України у 2022 році сприяли помилки Росії, які з меншою ймовірністю повторяться тепер, коли російські війська окопалися на тривалий час.         «Захищатись легше, ніж атакувати, а росіяни вже зайняли довгі оборонні позиції» — сказав Лі.

            У певному сенсі, зауважив Лі, Україна вже здобула перемогу, не лише відбити первісний натиск росіян, а й повернувши собі майже половину території, забраної Росією в перші тижні війни.

            “Після перших двох тижнів війни стало зрозуміло, що Росії не вдалося досягти своїх цілей, – сказав він. – Мета Росії була настільки амбітна, що Україна виграла, просто залишаючись суверенною країною. Але тепер питання в тому, чи зможе Україна досягти того, чого вона хоче, тобто повернутися хоча б до кордонів 24 лютого, якщо не відвоювати більше території». “Чи зможе вона це зробити, – додав Лі, – ось що не зовсім ясно”.

            Багато що може упиратися в те, у якої сторони першою закінчаться боєприпаси. Західні чиновники місяцями передбачали, що у Росії може закінчитися боєзапас, і, хоча цього ще не сталося, продовжують надходити свідчення того, що російські запаси невеликі.

            Українські офіційні особи заявили наприкінці минулого року, що інтенсивність вогню російської артилерії вздовж східного фронту зараз становить лише одну третину від того, що було влітку, коли російські війська вели наступ. І хоча Росія замовила нарощування виробництва, ясно, що російське виробництво не зможе відповідати споживанню, сказав західний чиновник, який говорив на умовах анонімності, щоб обговорити делікатні питання безпеки.

            Виснаження російських запасів боєприпасів, особливо для артилерії, робить малоймовірним, що Росія зможе провести якусь успішну наступальну операцію протягом деякого часу, незважаючи на прогнози українських військових про те, що Москва готує великий наступ, згідно з оцінкою Міноборони.

            Але також далеко не зрозуміло, чи зможе Захід задовольнити потреби України в боєприпасах, тим більше, що наступальні операції вимагають більшої кількості техніки, сказав Дмитро Альперович, голова аналітичного центру Silverado Policy Accelerator, що базується у Вашингтоні.

            Альперович передбачив, що цього року Україна зможе відвоювати частину території, але не настільки, щоб забезпечити остаточну перемогу. Схоже, що Путін лише подвоїв свою рішучість підпорядкувати собі Україну, і хоча наразі Росії не вистачає можливостей для проведення успішних наступальних операцій, запровадження свіжомобілізованої живої сили зміцнює її здатність стримувати український наступ. “Я не думаю, що це буде рік закінчення війни, на жаль, – сказав Альперович.- Якщо наступного року лінії фронту істотно не змістяться, подальший шлях стане похмурішим».

            І російська, і українська економіки будуть змушені витримати тривалу війну. І незрозуміло, чи зможе кожна країна створити досить живу силу для тривалої боротьби. За словами Ходжеса, зараз Україна має перевагу, маючи резерв у мільйони чоловіків призовного віку, незважаючи на її менший розмір, у той час як Росія вивозить засуджених з в’язниць, щоб підтримувати свою присутність на передовій.

            За його словами, ніхто не прогнозує, що Україна здасться чи одразу програє Росії. Українці, як і раніше, віддані бойовим діям, а війська залишаються набагато мотивованішими, ніж їхні запеклі російські противники.

            Але затяжна війна відстрочить на невизначений термін відновлення України, реконструкцію та повернення біженців. Уряду доведеться утримувати сотні тисяч військовослужбовців уздовж приблизно 600-мильної лінії фронту, тоді як її економіка продовжує руйнуватися, що певною мірою сприяє досягненню мети Путіна — позбавити Україну успіху як незалежної країни.

            За словами Лі, згодом наступальні можливості України зменшуватимуться через виснаження досвідчених і добре навчених солдатів, що може підірвати перевагу, яку вона має в живій силі. І Росія матиме шанс відновити свою економіку, шляхи постачання та бойові можливості, щоб потенційно розпочати наступ у майбутньому, як це було після того, як лінія фронту замерзла після сепаратистської війни на Донбасі у 2014–2015 роках.

Тим часом доля України все більше залежатиме від чинників, які не залежать від неї, таких як рішучість Заходу, доступність західних боєприпасів та події у Росії.

«The Washington Times» –  «Росія заявляє про смертельну атаку, а Україна каже, що загиблих немає.»

Велика Британія «FT» – «США зміцнюють військові зв’язки з Японією, щоб протистояти тихоокеанській загрозі з боку Китаю»

• Виcокий генерал каже, що операції збільшуються. Безпековий саміт цього тижня
• Україна пропонує модель дій

«The Independent» – «Підтримка Болгарії забрала владу з рук Путіна»

            Болгарія була в біді. Країна мала бути розчавлена каральним припиненням постачання Росією ії газу у відповідь на рішення Софії дотримуватися санкцій Заходу щодо Москви. Але протягом наступного тижня надзвичайна зустріч лідерів світових держав допомогла країні вижити.

            Розповідь, викладена минулого тижня в німецькій щоденній газеті Frankfurter Allgemeiner Zeitung журналістом Міхаелем Мартенсом, дає план того, як світова спільнота може об’єднатися для боротьби з залякуванням з боку Росії.

            Коли Болгарія вирішила щиро підтримати своїх союзників у НАТО та інших членів Європейського Союзу у протидії вторгненню Росії в Україну, президент Росії Володимир Путін відреагував люто.

            Болгарія була єдиним членом ЄС і НАТО, в якому Кремль створив справжню м’яку силу. Росія та її оперативники захопили контроль над сегментами політичного істеблішменту країни, а також ключовими сегментами нерухомості, медіа, фінансів, телекомунікацій та надважливого енергетичного сектору. Згідно з кількома дослідженнями, саме ця європейська нація найбільше перебувала в руках Кремля.

            «Це був один невеликий ринок, який Путін намагався контролювати – справді важливий ринок у стратегічній і політичній частині, – сказав в інтерв’ю колишній американський дипломат Метью Брайза, нині член правління балканської енергетичної компанії Overgas. – Російські політичні, економічні та корупційні зв’язки пронизують усі болгарські мережі».

            27 квітня, через два місяці після вторгнення Росії в Україну, енергетичний бегемот «Газпром», який довгий час був інструментом у геополітичному арсеналі Кремля, припинив усі поставки газу до Болгарії та Польщі, намагаючись пограти м’язами та покарати країни за дотримання ЄС санкцій та відмову від оплати в рублях.

Болгарія довгий час залишалася чимось на зразок Європи з хиткою політикою та ще більш хиткою економікою. У той час нею керували випускники Гарвардського університету Кирил Петков і Асен Василєв, співлідери новоствореної партії, яка з невеликим відривом перемогла на виборах у 2021 році. Вашингтон давно переконував Софію зменшити свою залежність від російських енергоресурсів після відключень «Газпрому» в попередні роки. І це мало користь.

            «З початку 2000-х ми закликали Болгарію диверсифікувати російський газ», — сказав Брайза. Через корупцію, це був один маленький ринок, який Путін намагався контролювати – справді важливий ринок у стратегічному та політичному плані. Російські політичні, економічні та корупційні зв’язки пронизують усі болгарські мережі.

            Згідно зі звітом FAZ, на момент вступу Петкова на посаду в кінці 2021 року країна залежала від Росії на 95 відсотків газу. «Промисловість зупинилася б протягом ночі, опалення також стало б ускладненим, — цитують його слова. – Газу у нас був буквально лише на кілька днів».

            Він поспішив до Вашингтона, зустрівся з віце-президентом Камалою Харріс і державним секретарем Ентоні Блінкеном, і йому вдалося домовитися про дві поставки СПГ за цінами, які були навіть нижчими від ставок «Газпрому».

            Тепер проблема полягала в тому, як доставити газ у трубопровідні мережі Болгарії. Петков віддає заслугу турецькому президенту Реджепу Таїпу Ердогану за постачання  Болгарії з двох відповідних портів.

            Болгарія також звернулася до багатого газом Азербайджану, який погодився постачати країні третину її річних потреб у рамках угоди, укладеної за посередництва президента Європейської ради Шарля Мішеля та енергетичного гіганта British Petroleum.

            У жовтні довго відкладений проєкт з’єднання газової мережі Болгарії з сусідньою Грецією почав працювати, ще більше зменшивши потенційну залежність Софії від Росії та дозволивши газу з будь-якої точки світу надходити до балканської країни з населенням сім мільйонів. Петков каже, що саме втручання Росії затримало проєкт на понад 12 років.

У той час як ціни на енергоносії в Болгарії зросли, країна залишається платоспроможною, а відключення «Газпрому» спонукало країну до диверсифікації ланцюгів постачання енергії.       Наприкінці минулого року Болгарія уклала угоду з американською компанією Westinghouse і французькою компанією Framatome щодо забезпечення паливом для своєї збудованої за радянські часи АЕС у Козлодуї, яка забезпечує третину її енергопостачання.

            Уряд Петкова розпався влітку, і колишній багаторічний прем’єр-міністр Бойко Борисов, який домінував у країні більше десяти років, знову, схоже, готовий до влади. Президент країни Румен Радев, відомий як симпатик Кремля, скасував частину поставок газу. Борисов — хитрий оператор, який намагався збалансувати вимоги Кремля та Заходу. Але оглядачі кажуть, що він не зможе повернути назад залежність Болгарії від російського газу, і, можливо, навіть не захоче.

            Схоже, що Білий дім відіграв ключову роль у створенні коаліції демократій, автократій і бізнесменів, щоб відлучити Болгарію від російської енергії, і ця історія може стати зразком для інших країн. Щоб відбити хулігана, потрібне глобальне село.

            «Уряд США сприяв цьому, — сказав Брайза. – Такі угоди непросто укладати». З іншого боку, зазначає він, постачання газу до Болгарії було не так гуманітарним завданням, як великою бізнес-угодою. У Болгарії були гроші, які можна було витратити. Постачальники мали газ для продажу.

            «Це прозаїка – постачальники і покупці, – додав Брайза. – Це бізнес. Треба було зробити просту угоду».

Австрія «Der Standard» – «Негаразди для Raiffeisen Bank в Україні»

            Рекомендація щодо санкцій проти керівника RBI Штробля Raiffeisen Bank International (RBI) знову зазнає тиску через свій бізнес у Росії.

            Керівник RBI Йоганн Штробль і його колега з правління Андреас Гшвентер опинилися в українському списку санкцій під назвою «війна і санкції» під заголовком «очікування санкцій».

            Для цих людей рекомендовані санкції. Проєкт підтримано Міністерством закордонних справ України та Українським агентством з питань запобігання корупції. Сайт спрямований на тиск на людей і компанії, яких Київ звинувачує у підтримці Москви.

Боснія та Герцеговина «Oslobodjenje» – «Орден Путіну та чорні списки»

            Мілорад Додік подякував президентові Росії та пообіцяв особисто вручити найвищу нагороду Республіки Сербська (РС)

            Мілорад Додік, Президент РС, у Баня-Луку вручив нагороди гідним громадянам та установам. Вищий – орден РС на кольє – був заочно вручений президенту Росії Володимиру Путіну за “особливу патріотичну турботу та любов до РС”.

            – Президент Путін відповідає за розвиток та зміцнення співробітництва, а також політичних відносин між дружніми державами РС та Російською Федерацією, – сказав ведучий.

            Додік «подякував Путіну, світовому лідеру, за надійну підтримку РС».

            – Завдяки позиції Путіна та силі Російської Федерації голос і позиція РС чути і шановані, і завдяки Росії як гаранту Дейтонської угоди, наша позиція була збережена під натиском міжнародного інтервенціонізму, – похвалився Додік.

            На церемонії нагородження також був присутній посол РФ у БіГ Ігор Калабухов. «Що стосується особистого вручення доручення, то ми припускаємо, що Додік матиме можливість відвідати РФ з урахуванням погодження всіх планів роботи», — сказав Калабухов.

            Слободан Станкович, власник компанії Integral Inženjering з Лакташа, що значиться в чорному списку США, також нагороджений Орденом прапора РС із золотим вінком. Нагадуємо, що у жовтні 2022 року OFAC Міністерство фінансів США наклало санкції на Станковича та його компанію через їхній зв’язок з корупцією у будівельній сфері.

            Було встановлено, що «Інтеграл» отримав кілька найбільших проєктів у РС завдяки своїй близькості до керівництва цієї організації.

Данія «Politiken» – «Данія надсилає Україні зброю – значну частину рахунку оплачує ЄС»

            Коли уряд надсилає Україні зброю під пильним контролем, Данія отримує відшкодування значної частини витрат. Суми секретні, але в перші тижні війни відшкодування складало тризначні мільйони, повідомляє Міноборони.

            До цього часу Данія підтримала Україну в боротьбі проти вторгнення російських військ матеріальною та військовою допомогою на суму понад 4,1 мільярда датських крон. І щоразу, коли нинішній і колишній міністри оборони анонсували нові пакети озброєння для українців, було багато уваги.

            Але ні міністр оборони Якоб Еллеманн-Йенсен, ні його попередник Мортен Бьодсков не сказали, що значна частина грошей повертається з ЄС.

            Еллеманн-Єнсен оголосив незадовго до Різдва в Лондоні про внесок Данії у розмірі 300 мільйонів датських крон до британського фонду. Фонд надсилає в Україну зброю та фінансує навчання українських військових.

            З цього приводу міністр оборони зазначив, що спілкувався онлайн з президентом України Володимиром Зеленським, і продовжив: «Я щасливий, що Данія може зробити ще один великий внесок у боротьбу України за свободу».

            З початку війни Данія кілька разів дарувала українцям зброю та засоби безпеки, а згодом вимагала відшкодування за допомогу в озброєнні, таку як ракети Harpoon, протитанкові ракети та бронетранспортери через EPF, Фонд миру ЄС.

Повернуто більше половини

            Система повернення грошей оповита великою таємницею. Речник ЄС Ксав’є Кватресолс пише в електронному листі, що «оперативні деталі запитів на відшкодування є секретними».

            Якщо вам потрібна інформація, її має розсекретити окрема держава-член.

У Міноборони не будуть детально розповідати про суми та методи розрахунку. Але міністерство повідомляє Politiken, що Данія вже отримала «тризначну мільйонну суму» в обмін на зброю, передану до 11 березня.

            Міністерство не хоче розголошувати точне співвідношення між вартістю пожертвованої зброї та тризначною мільйонною сумою, яку повернули. Але Politiken дізнається, що відшкодування ЄС становить понад 50 відсотків розрахункової вартості допомоги. Відсоток відшкодування залежить, серед іншого, від характеру допомоги.            Найбільше грошей – так звана, летальна допомога, а засоби захисту відшкодовуються з меншим відсотком.

            Ще більше грошей повертається до данських донорів. EPF повертає суми частинами. Частина 2, яка охоплює набагато більшу кількість, ніж частина 1, майже закінчена. Міністерство оборони не може сказати, скільки грошей Данія отримає назад у цьому раунді.

            Цього разу відшкодування, ймовірно, буде нижче за 50 відсотків. Це пов’язано з поєднанням скорочення скарбниці EPF і того факту, що багато інших країн ЄС почали пожертвування зброї.

            Видання Politiken даремно запитувало міністра оборони Якоба Еллеманна-Йенсена, чому допомога озброєнням виглядає як чистий подарунок, коли значна частина витрат компенсується з ЄС. Але в електронному листі міністерство пише:

            «Це позитивно, що ЄС підтримує військові пожертви Україні, і що Данії вдалося отримати частину пожертвувань, щоб їх можна було використати, наприклад, для подальших пожертвувань Україні або зміцнення оборони».

            EPF – це інновація, яка була створена у 2021 році для фінансування військових і поліцейських місій ЄС у країнах Сахелю та на Західних Балканах.

1. Німеччина «F.A.Z» – «Вимоги про поставку бойових танків стають все гучнішими»

• Польща пропонує власні танки Leopard
• Багато Marder армії не готові до дій

Після обіцянок Вашингтона, Берліна та Парижа постачати Україні бронетранспортери та подібні транспортні засоби зростає тиск щодо надання захисникам від російського нападу основних бойових танків, у тому числі німецького виробництва Leopard 2.

Уряд Польщі погодився передати Україні танки Leopard зі своїх складів. У вихідні прем’єр-міністр Матеуш Моравецький заявив, що ведуться переговори з президентом Анджеєм Дудою, спрямовані на формування ширшої коаліції держав, які могли б передати сучасну важку техніку.

«Переговори тривають, я говорив про це з канцлером Шольцем, і я думаю, що  можна буде дізнатися більше про це найближчими днями», – сказав Моравецький. Військові прихильники України незабаром знову зустрінуться у так званому форматі Рамштайн.

У Німеччині інші депутати коаліції «Світлофор» підтримують поставку танків Leopard.

Віце-президент Бундестагу Катрін Герінгекардт («Зелені») сказала: «Ми повинні зробити та виконати все, що можливо. це також включає танки leopard. Ваш колега Wolfgang Kubicki (fdP) сказав газетам медіа-групи funke, що «може бути сенс постачати не лише танки Marder, а й танки leopard», але не варто йти на це самостійно».

Як гість на зимових зустрічах ХСС у монастирі Зеон у Верхній Баварії Роберта Мецола заявила, що підтримує вимоги щодо поставки Україні бойових танків Leopard.

У четвер федеральний уряд оголосив про поставку Києву бойових машин піхоти Marder і зенітної системи Patriot. За даними міністерства оборони, існує близько 40 Marder, які нібито походять із запасів Бундесверу та збройної промисловості.

Ламбрехт все ще відхиляв таку поставку зі складу в середині грудня. Це створює значні проблеми для Міністерства оборони, оскільки багато армійських Marder не функціонують

«Die Tageszeitung» – «Війна без різдвяних канікул»

Не спокійна ніч в Україні: після відмови Києва від перемир’я Росія відразу продовжила бомбардування — навіть у православні свята

Коли чашка кави діє як диво: український письменник Андрій Любка про службу підтримки солдатів на фронті.

Італія «La Repubblica» – «Зброя для Києва, час затягується»

Військово-політичні сумніви: указ надійде не раніше лютого. Протиракетний щит – невідомо. Мелоні та Крозетто налаштовані поважати свої зобов’язання. Підтримка Італії коштує мільярд. Подоляк, головний радник Зеленського: «Поспішайте, потрібні запаси, щоб закінчити війну»

«La discussione» – «Темні сценарії для Москви»

            Війна шкодить путінській Росії

            Аналітики задаються питанням, що буде в Росії в 2023 році з рублем, з цінами, з робочими місцями, з економікою в цілому. На всі ці питання повинні відповісти офіційні прогнози, які, хоч і відрізняються залежно від органів, що їх створили, суттєво накладаються.

            Банк Росії, наприклад. обіцяє утримати річну інфляцію в межах 5-7%. Мінфін склав бюджет, виходячи із середньорічного курсу 68 рублів за долар.

            Макроекономічний прогноз Мінекономрозвитку передбачає падіння ВВП на 0,8 відсотка. Усі ці цифри базуються на математичних моделях, які враховують багато факторів. Тим не менш, ці прогнози справджуються. Імовірність того, що вони збудуться, значно менше 50 відсотків.

Португалія «Diário de Coimbra» – «НАТО каже, що підтримка зброєю – це шлях до миру»

Польща «Gazeta Wyborcza» – «Важка бронетехніка для України»

            Польща розглядає можливість передати Україні свої танки Leopard 2. Американці надішлють Bradleys, німці – Marders, французи – AMX-10.

            З ними українці захищатимуть Бахмут і звільнятимуть Мелітополь.

Нідерладни «NRC» – Репортаж: «Патріотично налаштовані» росіяни святкують православне Різдво у своїй військовій церкві

«Expressen» – «НАЙБІЛЬША ПОМИЛКА ПУТІНА

Експерт: «Погане прийняття рішень»»

Швеція «Aftonbladet» – «Вимога до Швеції: У випадку нападу мають виїхати першими»

            Військовий саміт: «Тепер настав час зробити внесок»

            «НАЙБЛИЖЧЕ» членство Швеції в НАТО має практичні наслідки – і вони великі. Із членством у НАТО кордони Швеції одним махом пересуваються на 60 миль на схід. Балтійське море перетворюється з рову, який захищає Швецію, до сполучної ланки з передбачуваними полями битв на сході.

            Якщо Росія атакує країни Балтії, то не США чи Велика Британія підуть першими.

За словами генерал-майора Карліса Неретніекса, першу атаку повинні будуть зупинити війська зі Швеції.

            – Ми найближчі. Лише одна-дві бригади можуть бути вершиною айсберга, – каже він.

Членство Швеції в НАТО було описано як досить дрібна справа.

            Ніби всі існуючі угоди та співпраця з країнами НАТО зробили б фактичне членство справою форми, майже розумовою адаптацією без серйозних практичних наслідків.

З військової точки зору зрозуміло, що співвідношення протилежне:

Членство має практичні наслідки – і вони великі.

            Із членством у НАТО кордони Швеції одним махом пересуваються на 60 миль на схід. Балтійське море перетворюється з рову, який захищає Швецію, до сполучної ланки з передбачуваними полями битв на сході.

            Для Карліса Неретніекса, генерал-майора у відставці та колишнього ректора Норвезької академії оборони, це означає, що Швеція повинна знову підготуватися до захисту своєї країни там, де ми робили це понад 400 років тому: у Нарві та на Псовському озері. На Карельському перешийку і у фінській Лапландії.

            — Ми будемо частиною альянсу. Тоді головне більше не буде захищати територію Швеції. Зараз важливо зробити свій внесок у захист усього альянсу, – каже Карліс Неретніекс.

            За словами Карліса Неретнієкса, існує дві проблеми для оборони Балтії: відсутність наземних бойових підрозділів і те, що підкріплення мають швидко дістатися. Країни Балтії невеликі, тому торгувати часом, якщо Росія нападе, не можна.

            Географія означає, що саме Швеція має нести відповідальність за рішення.

– Ми найближчі. Доставляти перев’язувальні матеріали зі Швеції набагато швидше, ніж з Англії чи США, – каже Карліс Неретніекс.

            – Лише одна-дві бригади можуть бути вершиною айсберга, чекаючи, поки інші союзники отримають там ресурси.

            Щоб впоратися з цим, Швеції, мабуть, доведеться розглянути можливість попереднього зберігання матеріалу в країнах Балтії, каже Карліс Неретніекс. Тоді солдатів можна лише швидко доставити літаком у кризовій ситуації, і їм не доведеться покладатися на ризикований морський транспорт.

            Але його перший варіант полягає в тому, щоб створити такий тип підрозділу, якого сьогодні бракує Швеції: легку бригаду з експедиційними можливостями, яку можна швидко перекинути на інший берег Балтійського моря. Дві бригади, які Швеція зараз розміщує на півдні – на P 4 у Skövde та P 7 у Skåne – обидві «механізовані», тобто відносно важкі з 60-тонними танками та бойовими машинами.

            «Я вважаю, що конфлікт в Україні досить чітко показав, що навіть більш легкі підрозділи, з дуже кваліфікованими системами зброї, можуть зробити багато користі, щоб зупинити нападника», — каже Карліс Неретніекс.

            Експедиційний корпус зараз не в планах Збройних сил. Але коли ми почнемо спільне оборонне планування з НАТО, це слід додати, – каже Карліс Неретніекс.

– Вся ідея власне в тому, що ми повинні дивитися і на альянс

            «Потрібно, коли ми зараз створюємо нові підрозділи, а не лише те, що ми думали, що нам потрібно для висадки в Сконе», — каже він.

            Сухопутні сили Швеції нечисленні. Якщо ми відправимо їх через Балтійське море чи до Фінляндії, у Швеції залишиться небагато.

            — Але, може, й потрібно не так багато. Якщо ми зробимо так, щоб росіяни не вийшли через Балтійське море. Краще використовувати ресурси там, каже Карліс Неретніекс.

            Зараз спроба переправити солдатів через Балтійське море в кризовій ситуації була б ризикованою місією.

            Але зі Швецією та Фінляндією в НАТО розрахунок змінюється, каже Карліс Неретніекс.

– З приєднанням Швеції та Фінляндії баланс сил у Балтійському морі змінюється не на користь Росії. За його словами, ідея зміцнення Балтії перетворюється з дуже ризикованої на реалістичну.

– Російський флот, який би частково намагався запобігти таким рухам, частково опиниться у пастці у Фінській затоці. Залишилися робити тільки ті частини, які є в Калінінграді. Я думаю, що Швеція, Польща та, можливо, деякі інші додаткові ресурси могли б спільно впоратися з цією загрозою.

            Вступ Швеції в оборонне планування НАТО збігається зі зміною курсу альянсу.

Стратегія НАТО вже давно спрямована на «стримування покаранням». Альянс не має достатньо військ на кордонах, щоб мати можливість безпосередньо зупинити атаку. Натомість стримування складалося із загрози, що НАТО може мобілізувати свої переважаючі бойові сили та контратакувати.

            Зараз НАТО більшою мірою вкладає кошти в «стримування шляхом відмови», тобто можливість негайно розпочати боротьбу з російським вторгненням.

            Сандерс резюмував міркування у своїй промові цього літа:

– Якщо нам не вдасться стримати, хороших альтернатив немає, враховуючи високу вартість потенційної контратаки та ядерну загрозу, яка з нею пов’язана. Тому ми повинні зустріти силу силою з самого початку і бути однозначно готовими до боротьби за територію НАТО, – сказав Патрік Сандерс.

            Чотири батальйонні бойові групи, які НАТО розмістило в країнах Балтії та Польщі після вторгнення Росії в Крим у 2014 році, є яскравими прикладами.

            Вони були надто слабкі, щоб мати реальну користь на полі бою. Швидше, вони були своєрідним дротом, призначеним для того, щоб увесь альянс був втягнутий у потенційний конфлікт.

            Тепер чотири бойові групи мають бути посилені у відповідні бригади, більші підрозділи чисельністю близько 5000 солдатів, які реально можуть воювати.

            НАТО також має на меті значно розширити свої сили швидкого реагування: замість 30 000 військових альянс тепер матиме 300 000 військових, доступних протягом 30 днів, хоча поки що дуже незрозуміло, хто що забезпечить.

            З приєднанням Швеції та Фінляндії баланс сил у Балтійському морі змінюється не на користь Росії. Ідея зміцнення Балтії переходить від дуже ризикованої до реалістичної.

Пакистан «DAWN» – «Росія та Україна обмінялися військовополоненими»

            Росія та Україна обмінялися по 50 полоненими солдатами в рамках угоди, яку обидві сторони вітали, навіть коли вони воювали одна проти одної на сході України. Міністерство оборони Росії повідомило в неділю, що 50 російських солдатів, які повернулися, будуть доставлені до Москви для медичної та психологічної реабілітації.

Канада «National Post» – «Родини прагнуть справедливості за безглуздий, безщадний випадок»

            Через три роки родичі продовжують боротися за відповідальність Ірану за збиття рейсу PS752

Підпис під фото: Люди сумують на церемонії в Торонто, присвяченій триріччю відтоді, як іранські військові збили літак Українських Міжнародних Авіаліній, убивши 176 людей.

            У неділю скорботні родичі відзначили три роки з того часу, як іранські військові збили рейс PS752, влаштувавши мітинги по всій країні та підштовхнувши Оттаву до більш жорсткої позиції щодо Ірану.

            «Для сімей це була довга подорож, але ми все ще маємо надію», — сказав Хамед Есмайліон, голова Асоціації сімей жертв рейсу PS752.

            Дружина та донька Есмайліона були серед 176 людей, які загинули, коли іранські чиновники збили лайнер Міжнародних авіаліній України в січні 2020 року, незабаром після його зльоту з Тегерана.

            Більшість пасажирів прямували до Канади через Україну, у тому числі 55 громадян Канади та 30 постійних жителів.

            В інтерв’ю Есмайліон подякував канадцям за підтримку протягом останніх трьох років, коли сім’ї борються за відповідальність і компенсацію. «Це було дуже тепло для кожного з нас, ми бачимо, що людям не байдуже».

            28 грудня Канада приєдналася до інших країн, розпочавши процес передачі справи рейсу PS752 до Міжнародного суду та спроби змусити Іран виплатити компенсацію сім’ям жертв.

            Раніше Оттава відмовлялася, стверджуючи, що надання достатнього часу для переговорів з Іраном щодо репарацій підтримає справу, якщо її потрібно буде розглянути у трибуналі.

            Але оскільки переговори зайшли в глухий кут, Канада допомогла опублікувати офіційне повідомлення минулого місяця з проханням до Ірану підкоритися обов’язковому арбітражу у цій справі.

            Цей крок розпочинає шестимісячний період, після якого одна з країн-позивачів може подати на Іран до Міжнародного суду.

            Іранський режим неоднозначно реагував на цей інцидент: в один момент він представив його як нещасний випадок, а потім заявив, що літак рухався підозріло, що суперечить висновкам розслідування Міжнародної організації цивільної авіації.

            Хоча незрозуміло, чи зможе суд змусити Іран надати компенсацію, ця справа, ймовірно, спонукає додаткове розслідування та проллє світло на нову інформацію про те, що сталося.

            «Цей крок був давно назрілим».

            «Але зважаючи на це, це хороший крок», — сказав Есмайліон, додавши, що його підбадьорює рішення суду Онтаріо в 2021 році, згідно з яким збиття було навмисним терористичним актом, а не нещасним випадком.

            «Цей безглуздий, безжальний злочин, який вони скоїли, забрав їх усіх у нас».

            Він похвалив Оттаву за введення економічних санкцій проти 62 іранських фізичних осіб та 25 організацій минулої осені. Проте він каже, що приблизно одна третина з 30 осіб, яких його група ідентифікувала як причетних до збиття рейсу PS752, не потрапила під санкції.

            Він додав, що іраноканадці знають, що посадові особи колишнього режиму та їхні родини все ще вільно пересуваються країною від Ванкувера до Галіфакса.

            Оттава пообіцяла створити нове бюро санкцій, виділивши 76 мільйонів доларів для кращого відстеження осіб, яким заборонено мати справу в Канаді. Але невідомо, коли персонал буде найнятий і навчений.

            Есмайліон сказав, що його розчаровують бюрократи, які вважають, що санкції – це не спосіб покарати конкретних осіб, а більше спосіб підштовхнути режими до кращої поведінки. Він стверджував, що Іран не покращить своє ставлення до людей, якщо не зіткнеться з явною відмовою, і зазначив, що режим відповідальний за вбивства канадців в інших випадках.

            Іранським чиновникам “немає місця у вільній країні, як Канада”, – сказав він.

            Восени прем’єр-міністр Джастін Трюдо зіткнувся з постійним тиском з боку іранської діаспори та опозиційних консерваторів, щоб зарахувати Корпус вартових ісламської революції до списку терористичних організацій.

            Сила, яка є частиною іранської армії, збила рейс PS752 і відповідальна за більшу частину насильницького втручання режиму за кордон.

            Він також брав участь у триваючих репресіях проти активістів-правозахисників після смерті 22-річної Махси Аміні під вартою в поліції у вересні після її арешту поліцейськими за нібито неналежне носіння хіджабу.

            У жовтні уряд Трюдо заборонив в’їзд до Канади понад 10 000 колишніх членів КВІР, але він не наважувався зарахувати весь корпус до терористичної організації, оскільки це могло б покарати тих, хто призвався в армію за небойові ролі.

            Імміграційні юристи заявили, що деякі канадці іранського походження вже стикаються з труднощами під час посадки на літак і в’їзду до Сполучених Штатів через минуле членство в КВІР.

            Консервативні члени парламенту та активісти, такі як Есмейліон, стверджували, що Канада могла б знайти законодавчий спосіб уникнути покарання тих, хто був призваний проти їхньої волі.

            Вони також вказують на повідомлення британських ЗМІ цього місяця, які свідчать про те, що Лондон готується зарахувати сили до списку терористичних груп, посилаючись на неназвані урядові джерела.

            У звіті не вказано терміни чи подробиці щодо будь-яких положень, що стосуються призовників.

            Каве Шахруз, старший науковий співробітник Інституту Макдональда-Лор’є, сказав, що Оттава, схоже, зволікає.

            «Протягом останніх трьох років я вважаю, що це було дуже повільно», — сказав Шахруз, який раніше консультував Канаду з глобальних справ щодо угод про права людини.

            Він сказав, що те саме стосується спроб добитися справедливості у справі PS752, поки тривають переговори з Тегераном.

            «Кримінальне розслідування RCMP не проводило, — сказав Шахруз. – Немає причин, щоб ці речі не могли рухатися паралельними шляхами».

            У п’ятницю Трюдо зустрівся з членами сімей жертв рейсу PS752, а також міністром закордонних справ Мелані Джолі, міністром транспорту Омаром Алгаброю та Верховним комісаром Канади у Сполученому Королівстві Ральфом Гудейлом, які допомагали координувати реакцію уряду.

            «Коли я сьогодні розмовляв із родинами жертв, я пообіцяв їм, що ми продовжуватимемо бути невпинними в нашій боротьбі за правду, справедливість і підзвітність», — написав Трюдо у Twitter.

            Деякі ліберальні депутати також почали символічно спонсорувати іранських дисидентів, наслідуючи подібну тенденцію європейських парламентарів.

            MPS зобов’язується підняти справи конкретних дисидентів, які перебувають у в’язниці в Ірані, щоб чинити тиск на Тегеран, аби він не страчував їх, і, як сказано в одному листі, підписаному MPS, «нагадати іранському режиму, що ми спостерігаємо, що світ спостерігає».

            Шахруз критикував лібералів за те, що, на його думку, віддають перевагу символічним жестам над змінами політики. Але він сказав, що ця ініціатива може мати відчутний вплив на людей, яким загрожує смерть.

            «Протягом багатьох років, розмовляючи з колишніми політичними в’язнями, вони завжди казали мені, що… коли про них говорять іноземні офіційні особи, ситуація помітно покращується, – сказав він. – Допитувачі відступають; часто тортури припиняються, і режим пам’ятає, що у цих в’язнів є захисники ззовні».

8 січня

Аргентина «Clarín» – «Різдво і молитви під час війни»

Цієї п’ятниці та суботи діяло перемир’я для участі українців і росіян у релігійному обряді Різдва, яке в цьому регіоні відзначають 6 і 7 січня. У будь-якому разі, були окремі бойові дії на сході та півдні країни.

Підпис під фото: Українські військові святкують, як можуть, Різдво

США «Los Angeles Times» – «Україна високо оцінює військову допомогу США»

Зеленський вітає включення бронетехніки для знищення танків, оскільки перемир’я ігнорується

«Chicago Tribune» – «Святкують Різдво, але далеко від дому»

      Щойно прибулі до США українці моляться за країну серед війни

      Згідно з українською традицією, перша зірка, яка з’являється на небі у Святвечір, означає народження Христа.

                  Віруючі весь вечір вдивляються у свої вікна, сподіваючись побачити мигцем цей небесний знак Різдва, яке слідує за днем посту, молитви та поклоніння. Лише тоді можна починати пишну святкову вечерю, колядування та інші гуляння.

                  Після втечі зі свого дому в зруйнованій війною Україні сім’я Марікот планувала провести ці давні звичаї цими вихідними під час свого першого спільного Різдва в районі Чикаго.

                  Зібравшись у п’ятницю з одновірцями в українському православному соборі св. Андрія в західному передмісті Блумінгдейла, вони молилися за мир і автономію для своєї батьківщини, оскільки російське вторгнення триває вже 12-й місяць.

                  «Хоч ми тут і в безпеці, ви не можете не повертатися кожного разу до бачень, звуків і всього іншого… ви негайно повертаєтеся до тих моментів. Це не зникає».

Підпис під фото: Ганна Марикот (зліва) та її доньки Ірина, 18, та Софія, 20, моляться перед святвечірньою службою в Українському православному соборі Святого Андрія в Блумінгдейлі в п’ятницю. Троє втекли з України після 24 лютого і до літв вирушили в район Чикаго.

Велика Британія «The Independent» – «Тисячі українських родин живуть у готелях»

            Рада бореться з тим, що все більше українців уявляють себе безпритульними

Тисячі українських біженців розміщуються в готелях, оскільки поради борються зі зростаючим числом безпритульних.

            З кінця лютого 2022 року близько 3000 українських домогосподарств заявили про себе як про безпритульних до англійських порад.

            А оскільки оренда в приватному порядку стає «майже неможливою» і доступне соціальне житло обмежене, багато порад не мали іншого вибору, окрім як розмістити їх у тимчасовому житлі, коли їх «Будинки для України» чи сімейне спонсорство розоряться.

            Поради заявили, що «зростаюча кількість» українців, які видають себе за безпритульних, чинить тиск на місцеві служби.

            Дані про свободу інформації, отримані The Independent від 134 зі 181 окружних рад в Англії, показують, що з березня 2022 року в готелях було розміщено щонайменше 668 сімей – 1618 осіб. Ще 406 сімей було розміщено у тимчасовому житлі, наприклад, у місцевих органах влади. квартиру чи інше соціальне житло.

            Принаймні ще 4107 людей розміщені в готелях Уельсу та Шотландії, багато місяців поспіль. У Шотландії та Уельсі українців, які прибувають за схемою суперспонсорів, розміщують у готелях або на круїзних лайнерах доти, доки їм не підберуть сім’ю, яка приймає. Це відрізняється від системи в Англії, де українці мають уявити себе бездомними перед порадами, перш ніж їм знайдуть інше житло.

            «Опора», благодійна організація, яка допомагає українцям у Великій Британії, попередила, що цифри можуть бути набагато вищими.

            Згідно з нещодавнім опитуванням понад 3000 українців у Великій Британії, близько 4% заявили, що все ще очікують на виділення житла для спонсорування. За словами директора Стена Бенеса, з урахуванням 110 000 прибуття з віз Homes for Ukraine (HfU) на середину грудня це може означати більше 4400 осіб.

            Ще 3 відсотки респондентів заявили, що вони вже живуть у тій чи іншій формі соціального житла за підтримки муніципалітету, що еквівалентно 3300 чоловік.

            Благодійні організації попередили, що уряд повторює помилки, допущені з афганськими біженцями, дозволяючи тисячам українців переселятися до невідповідних готельних номерів.

            Лорен Скотт, виконавчий директор благодійної організації «Біженці вдома», сказала: «Люди відчинили свої двері під «Будинки для України» у 2022 році як альтернативу розміщенню біженців у готелях. Але без

правильна стратегія руху — саме в цьому багато українців можуть опинитися у 2023 році».

            Вона додала: «Уряд повинен навчатися на досвіді афганців, які проживають у готелях, і не робити тих же помилок. Ми знаємо людей, які живуть у готелях більше року, із сім’ями з п’яти чи шести осіб, які мешкають в одній кімнаті.

            «Немає можливості готувати, немає усамітнення, мало автономії. Є альтернативи розміщенню в готелях, і деякі поради розробляють схеми, які допоможуть українцям переїхати до приватного житла, що знімається».

            Адіс Сехіч із благодійної організації для мігрантів Work Rights Center сказав, що зростаюча кількість українців, які розміщуються в готелях, обходитиметься все дорожче.

Хоча поради отримують понад 10 000 фунтів стерлінгів на кожного українця за програмою        «Дома для України», вони не отримують спеціального фінансування для допомоги у розміщенні українців, які приїхали до Великобританії за сімейною схемою, що змушує їх витрачати свої бюджети для бездомних.

            Він сказав: «Наша передова команда бачила, як багато українців зверталися до місцевої влади за допомогою у пошуку альтернативних форм житла з огляду на те, що їх домовленості про прийом наразі порушені».

            Команда пана Сехіча працює переважно з лондонськими порадами, і він сказав, що у столиці відчувається гостра нестача відповідного соціального житла. Він додав: “У нас є і очікується, що більше сімей буде розміщено в дорогому тимчасовому житлі”.

            Представник Асоціації місцевого самоврядування, яка представляє понад 350 порад по всій Англії та Уельсу, сказав: «Ми висловлюємо стурбованість уряду у зв’язку з зростаючим числом українців, які подаються до порад як безпритульних.

            «Існує справжня криза в системі біженців та притулку, яка посилюється житловою кризою. Ми раді, що уряд працює з LGA та порадами щодо фінансування».

            Представник уряду сказав: «Завдяки щедрості спонсорів Homes for Ukraine вітали 109 000 українців у Великій Британії, і більшість із них добре влаштувалися.

            «Ми знаємо, що переважна більшість спонсорів хочуть надавати підтримку протягом шести місяців, але у меншості випадків, коли стосунки із сім’єю чи спонсором розриваються, тимчасове житло є важливою страховкою».

            Вони продовжили: «Ми надаємо порадам значні кошти для підтримки тих, хто прибуває, і вони зобов’язані стежити за тим, щоб сім’ї не залишалися без даху над головою».

Данія «Politiken» – «Нещастя для Європи»

Відповідальність мають виявити і Шольц, і Путін – кожен із них.

Шольц вагається. Виходить Путін. Це сумно для Німеччини та Росії, а також для Європи.

Через три чверті століття після закінчення Другої світової війни Німеччина все ще скута своїми травмами і не може взяти на себе відповідальність у той час, коли Європа знову вражена війною.

Росія, яку в 1945 році ми могли дякувати за безцінну допомогу у перемозі над нацизмом, досі не вийшла зі своїх авторитарних традицій і сьогодні використовує війну, сподіваючись здійснити мрію Путіна про велич. Європа страждає від обох.

НІМЕЧЧИНА давно покінчила з нацизмом і довела своє демократичне коріння. І коли Шольц вагається взяти на себе відповідальність щодо війни в Україні та у відносинах з Китаєм, можливо, це зрозуміло у світлі того історичного досвіду, який Німеччина зберігає у своїй політичній пам’яті. Але Німеччині більше не треба боятися самої себе. Сьогодні Європі швидше треба турбуватися про те, що Німеччина не ставиться серйозно до своїх обов’язків.

Вагання щодо допомоги Україні, у тому числі необхідним озброєнням, недостойні Німеччини та її ролі в НАТО та ЄС. І тепер, коли Німеччина знає про нещастя стати енергетичною залежністю від Москви, Шольц має без вагань зберегти незалежність себе та ЄС від прагнення режиму Сі до влади.

Під час своєї агресії в Україні Росія все більше нагадує сталінську диктатуру, оскільки Путін безжально пригнічує сумніви та критику у своєму власному російському суспільстві, щоб просувати свою злочинну війну.

На відміну від Німеччини, у Росії досі відсутня робота з травмами, залишеними світовою війною та сталінізмом. І росіяни сьогодні страждають від хворобливого прагнення Путіна добиватися статусу та визнання – не через повагу, а за допомогою сили.

ЄВРОПЕ потрібно, щоб Шольц та Путін серйозно ставилися до своїх обов’язків. Шольц завдячує Німеччині більш жорсткою прихильністю до захисту свободи, в тому числі в Україні. Путін зобов’язаний і перед Україною, і перед своїм суспільством покласти край не лише війні, а й зануренню Росії у манію тоталітаризму.

Німеччина «Der Tagesspiegel» – «Війна в Україні. Бойові дії попри оголошене припинення вогню»

Італія «La Stampa» – «Самотність Путіна»

• Секрети Кремля в епоху Путіна залишаться таємницями
• Послання, яке він хотів передати за допомогою відео православного Різдва. На кадрах видно, як Путін один у Благовіщенському соборі.

Іспанія «La razon» – «У місті, Самара, матері виступили проти Путіна»

                  Через тиждень після українського нападу на Макіївську казарму в Донецькій області, офіційна кількість загиблих якого, за визнаними Кремлем даними, становить 89 осіб, росіянки вийшли на вуліцю.

                  Вони стали героями новин і публікацій після того, як вийшли на вулиці, щоб вклонитися своїм загиблим синам на фронті, що є незвичайним за понад десять місяців війни.

                  В місті Самара, скупчення людей, особливо жінок, вклонилося своїм чоловікам і синам, мобілізованим у цьому доленосному місті, які загинули в новорічну ніч.

Португалія «Diário de Coimbra» – «Новий пакет допомоги США включає бронетехніку»

Канада «The Free Press» – «Україна вітає військову допомогу; Повідомляється про обстріл росіян»

Підпис під фото: Предстоятель Української Православної Церкви митрополит Епіфаній звершує Різдвяну службу в Успенському соборі в Лаврі в Києві в суботу.