На межі можливого: робота дніпровської лікарні в умовах війни
Лікар з Дніпра розповідає про 2022 рік у місцевій лікарні, коли щоденні зміни та виклики перетворили роботу відділення на командну боротьбу на межі людських можливостей. Він ділиться історіями пацієнтів із тяжкими пораненнями та підкреслює, як важливо залишатися людиною навіть у найскладніших обставинах. Це інтерв’ю про мужність, співчуття та самовіддану працю дніпровських лікарів, які рятують життя під час війни.
“Я сам не дніпровець, я переселенець. Влітку 2022 року я зміг приїхати сюди і влаштувався працювати до лікарні. І від серпня до сьогодні все пролетіло, як один день. Кожен день — надходження пацієнтів, операційна робота, консультації як для цивільних, так і для військових. Випадків було багато, але завдяки постійному вдосконаленню своїх умінь і навичок та безперервній роботі ми змогли впоратися”, — розповідає лікар Владислав.
Кількість госпіталізацій зросла різко. Щодня надходило 15–30 пацієнтів із тяжкими поліструктурними пораненнями. Змінилася структура роботи та мислення — ухвалювати рішення доводилося надзвичайно швидко. Робота у відділенні стала ще більш командною: лікарі працювали як одна сім’я, на межі людських можливостей, часто на шкоду собі, але розуміючи, що ніхто інший цього не зробить.
Особливо показовим став випадок одного військового пацієнта, який отримав тяжкі поранення обох гомілок і ушкодження судинного пучка. Дефект кісткової тканини становив близько 14–15 сантиметрів. Завдяки близько десяти операціям і бажанню пацієнта лікуватися вдалося повністю компенсувати ушкодження. Сьогодні він ходить, пересувається і практично повернувся до звичного життя.
“Це була не просто складна операція, а тривале лікування, яке потребувало багатьох втручань. Ми хотіли досягти результату, який задовольнить і лікаря, і пацієнта, щоб максимально повернути його до нормального життя”, — пояснює лікар.
Він наголошує, що у професії найважливіше — залишатися людиною.
“Університет навчає цьому, але насправді це закладено на рівні ДНК. Завжди намагаюся ввійти в становище пацієнта та показати співчуття”, — каже Владислав.
Військові, за його словами, стали символом мужності для всіх поколінь.
“Вони надихають і молодь, і старших. Для нас велика честь працювати з ними та допомагати. Ми робимо все можливе і будемо робити це з задоволенням. Запрошуємо всіх звертатися — будемо тільки раді допомогти”, — підсумовує лікар.
Читайте також: Дніпро піклується. Як підопічні територіальних центрів створюють різдвяний настрій та допомагають ЗСУ
