«Моя мама боялась за мене більше, ніж я»: історія спасіння 12-ти річного хлопчика
Тренер врятував учня. Коли 14 січня ворожа ракета влучила в житловий будинок на вулиці Набережна Перемога, Юрій Васецький був поряд із місцем удару. Одразу побіг на допомогу людям, які залишилися у зруйнованому будинку. Одним з тих, кого врятував, був один з його спортсменів, 12-ти річний Ростислав Ярошенко.
У минулому, мирному житті Юрій Васецький був президентом Дніпровської федерації хортингу, співзасновником бійцівського клубу «Тайгер Дніпро». Тепер він військовослужбовець.
«Все життя моє проходило у підготовці до змагань, у спортивних зборах так дуже динамічно все було, красиво, весело і цікаво», – ділиться військовослужбовець Юрій Васецький.
Про своїх вихованців Юрій розказує із захопленням. Зокрема, й про Ростислава Ярошенка.
«Як дитина він був занадто активний, це по перше, можу сказати так що він навіть були проблеми з його дисципліною ми намагались його дисциплінувати і звичайно у нас це все вийшло, бо у спорті ти не досягнеш результатів», – каже він.
Ростислав жив у 118 будинку на Набережній Перемоги. Юрій згадує той день як найстрашніший сон.
«Вже, проходячи повз 118 будинку, недоходячи до нього десь 250 метрів, пролунав вибух. Ми почали обзванювати саме в цьому будинку 118, він дуже великий, так як він знаходиться в районі нашого спортивного клубу, в нас там тренується дуже багато дітей, дуже багато співробітників, знайомих, ми почали робити обдзвони всім підряд з колегою, телефонували і співробітникам, і зателефонували безпосередньо матері Ростислава», – розповів Юрій Васецький.
Надія Ярошенко в момент ракетного удару була на роботі, – вона працює лікаркою-анестезіологом в місцевій поліклініці. А її син — один вдома.
«Це я зараз можу сказати, що було прийнято якесь рішення, хоча тоді це було виключно емоційне, ми з колегою побігли туди, колега залишилась біля зупинки, там вже збиралися люди, а я побіг в арку, добре знаючи де вони живуть, тому що свого часу мати Ростислава, Надія була лікарем нашої федерації, вона супроводжувала на змагання. Добре знаючи де вона живе, а ще більше це типічна споруда, як і всі на Перемозі розташування квартир там. Тому я побіг туди, знаючи що там дитина одна», – каже Юрій.
Біля будинку Юрій чув крики дорослих і дітей, які опинилися у пастці та намагалися самотужки вибратися з-під завалів. Під зруйнованими квартирами залишився навіс над дверима місцевої амбулаторії. Юрій заліз на нього та побачив, що за решіткою всередині приміщення перебуває жінка з дитиною. Самостійно зняти грати не вдалося, допомогли інші хлопці. Разом вони потрапили всередину і витягли їх звідти.
«Ну, звісно, я звав, кричав, але на той час там було дуже велике задимлення. Запах ракетного палива, і суміш дима, із бетонного пилу, вони не давали кричати, воно осідає все на горлі», – сказав Юрій Васецький.
Пізніше Юрій дістався третього поверху і потрапив у квартиру Ярошенків. І допоміг Ярославу вибратися зі зруйнованого будинку.
Сьогодні тренер та його учень побачились знову. Про зустріч, влаштовану нами, вони не знали.
Говорили про життя “до” і “після”. Згадували тренування, змагання і той день, коли життя обох змінилося назавжди.
«Вибух, я відразу зателефонував мамі, потім поліз, куди вона сказала, посидів пару хвилин, зробив фоточок. Мій собака і кіт мене більше турбували, далі мене він витяг, я вже їм “Снікерс”, що єдине залишилося у мене, рюкзак, павербанк, все найголовніше» – ділиться мешканець зруйнованого будинку Ростислав Ярошенко.
«Я його евакуював з хлопцями, вивели з колегою на набережну, він відкашлявся, попив водички, він дуже дуже багато розмовляв, я розумів що це шоковий стан, який перейшов у розмовний тип», – розповів Юрій Васецький.
Читайте також: Янгольські Крила: Коллет Міллер приїхала до Дніпра з важливою місією
