“малороси” VS “бандерівці”: як росіяни роками розколювали Україну
“Східняки завжди були і будуть за Росію!” – звичайні маніпуляції кремля, щоб будь-хто не замислюючись повірив, що схід країни – не наша історія. Водночас жителів заходу України нарікають “бандерівцями” та “нацистами”. Пропаганда, як зброя використовувалась на росії завжди.
Катерина до 17 років жила в Луцьку, а після 11 класу вирушила в Київ на навчання, де познайомилась з дівчатами з різних регіонів України: Чернівці, Черкаси, Дніпро та Донецьк. Різні традиції, звичаї, навіть мова не стали на заваді їх дружбі.
“У нас мав бути мовний бар’єр, але ні, ми один одного розуміли з півслова, з півпогляду. Хоча були певні слова, характерні для різних регіонів, які потрібно було пояснювати, але ми з цього лише кепкували, а не насміхалися. Була й така історія, коли ми одного вечора вирішили на деякий час помінятися мовами, щоб краще зрозуміти один одного”, – розповіла лучанка Катерина Кухарук.
Та все ж у дніпрян, щодо розділення України думки розійшлись.
“Вони не відчувають війну так, як ми. Там багато людей воює, але вони не відчувають війни. Єдине, що люди, які живуть біля трас, бачать техніку, але й вона пересувається вночі”.
“Люди в Україні налаштовуються один проти одного, я вважаю, це зараз взагалі не потрібно, тому що в нас є тільки один ворог, а в країні між собою не треба конфлікти влаштовувати”.
“Є трохи через мову, адже вона відіграє дуже важливу роль, особливо для деяких людей, а для інших – ні”.
“Ні, не відчуваю, я тільки звідти приїхала і, ні, немає”.
Один зі стереотипів, які чули мабуть всі. Жителі заходу – “бандерівці” та “націоналісти”. Але не всі знають, що активно рух УПА поширювався і на сході. Адже українці ніколи не терпіли знущання над собою і коли розпочалися заходи з колективізації та репресії – люди чинили опір. Для того щоб придушити повстання – працювали спеціалізовані групи НКВС, які переодягалися в українських націоналістів і влаштовували дебош.
“Це донесення командира 17-ї стрілецької бригади НКВС Українського округу. Це 16 липня 1944 року. Тут йдеться про діяльність таких груп, які діяли у формі бандерівців. Їх завданням було дискредитувати українських повстанців. Існувала повстанська армія, яка не мала державної підтримки, тому вона живилась з допомоги населення. Тому треба було зробити розкол”, -розповіла наукова співробітниця Дніпропетровського національного історичного музею ім. Дмитра Яворницького Ірина Рева.
Українські націоналісти під час розкуркулення активно виступали проти російської влади і на сході України. Один з таких представників – Олександр Кузьменко, з Лоц-Кам’янки у Дніпрі. Він — один з українських повстанців. Коли була німецька окупація чоловік поширював листівки і боровся за незалежну Україну.
“Тут, зокрема, говориться: Ні за Сталіна, ні за Суворова, ні за Гітлера на голову хворого, а Україну від фріцев незалежну. Ось такі листівки, які він, швидше за все, розповсюджував”, – зазначила Ірина.
Ще один стереотип: жителі сходу не вміють спілкуватися українською і хочуть повернути совок. Хоча це зовсім не так, попри заборону всього українського, на сході люди все ж намагалися зберігати рідну культуру. Але росіяни завжди шукали методи, щоб заохотити людей переходити на російську.
“Як на заході, так і у нас були такі люди, які хотіли бути українцями. Але це було досить складно, тому що, починаючи з політики російської імперії, відбувалася підтримка тих людей, які приїхали з росії, які були етнічними росіянами, щоб вкорінити владу над колонією. Ось тут, наприклад, указ імператора Олександра III 1886 року”, – каже Ірина.
Ще одна зброя російської влади, якою вони послуговуються здавна – пропаганда.
“З одного боку, простіше вибрати людину, за якою йти. Це й справді легше, коли ти йдеш за кимось. А коли в тебе багато інформації, дуже легко загубитися. Весь час думати, весь час аналізувати. Така особливість нашого часу: треба думати, аналізувати”, – каже поведінковий спеціаліст Анна Калініченко.
Україна не поділена на сорти, не розділена на захід та схід, і про це має пам’ятати кожен. А також вчити історію, щоб не повторити помилок минулого.
Читайте також: Таємниці Дніпра: історична ротонда у середмісті
