Іванівка (Новопавлівський напрямок, Дніпропетровщина) — у глибокому «сіряку»
Про ситуацію на фронті станом на вечір 5 грудня повідомляє військовий з позивним «Мучной».
Іванівка на Новопавлівському напрямку, на Дніпропетровщині від учора перебуває в «сірій зоні». Наші підрозділи відтягнулися трохи північніше, щоб вирівняти лінію й не ловити зайвих втрат на прогорілих позиціях. Ворог намагається контратакувати й підтягнув додаткові резерви — видно, що хоче швидко продавити ситуацію, поки позиції гуляють. Бої тут дуже динамічні і лінія фронту кожні кілька годин змінює форму.
На Покровському напрямку ворог вже майже підходить до тих свиноферм північніше Покровська — район поки в «сірій зоні», але ситуація така, що його сміливо можна додати в «червону».
«Коли кажуть «все хорошо, все контрольовано», давайте чесно, на місці піхота бачить зовсім іншу картину. І якщо вище командування малює оптимістичні розклади, а бійці знають, що все не так, то в очах піхоти це виглядає як чисте недорозуміння. Лінія дуже важка, тиск росте», — зазначає військовий.
Шахівський напрямок: окупанти знову розігріли активність південніше Никанорівки. Ставлять акцент на рух у бік залізничної гілки, хочуть прокласти собі коридор для подальшого тиску на Білицьке. Спроби можуть виглядати локальними, але напрямок обраний не випадково, якщо вийдуть до залізки й розширять клин, тиск на оборону збільшиться.
Лиманський напрямок: північно-східна частина Дробишевого знову перетворена на розірваний клапоть, де кожен будинок — тимчасовий трофей то наших бійців, то русаків. Контроль нестабільний, позиції переходять з рук у руки по кілька разів за добу. Ворог настирливо лізе в ці розвалені вулиці, намагаючись зачепитися хоч за якийсь край, але стабільного прориву не має — це чиста «сіра зона» з бійнею на кожному метрі.
«Підсумовуючи, хочу сказати: на перспективу світлих місць поки не видно — так і виглядає фронт, коли немає реальних змін у підходах і в роботі війська. Зараз бракує злагодженості, темпу, чітких рішень. І доки це не почне змінюватися системно, місцями картина лишатиметься гнітюче тяжкою й нестабільною! Не падаємо духом, це ще не кінець битви, а тільки черговий жорсткий рубіж, який ми проходимо, стискаючи зуби. Так вже не раз було: тиснули, підкочувалися, лізли хвилями, а ми стояли. Стояли й тримали, коли інші б вже втекли», — наголошує «Мучной».
Читайте також: Дніпро пам’ятає своїх Героїв: на фасаді однієї з гімназій встановили 5 меморіальних дошок.
