«Як сліпе кошеня 9 днів сиділа у підвалі!» — Оксана, військовослужбовиця 128 ОВМБр «Дике Поле»
Оксана – сержант з матеріального забезпечення мінометної батареї. Свій військовий шлях розпочала за часів АТО, а після звільнення зі служби народила двох синів.
Коли 24 лютого у Дніпрі пролунали перші вибухи, вона вирішила, що знову піде до війська.
У 2015 році Оксана – адміністраторка в супермаркеті, кардинально змінила своє життя. Побачила оголошення про набір в армію і підписала контракт. 19-ти річна дівчина стала механіком радіопередавальних пристроїв.
«Тоді ще нічого не розуміла, взагалі нічого. А потім навчилась розпаювати гребьонки, прозвонювати, протягувати кабелі та і все так», – пригадує жінка.
Пізніше звільнилась із лав ЗСУ, народила двох дітей.
Початок повномасштабної війни Оксана застала на робочому місці. А наступного дня знову пішла на службу.
У перші місяці бригаду відправили воювати на Донеччину. Там Оксана на власні очі побачила, як російські окупанти стирають з лиця землі населені пункти.
Зараз бригада тримає рубежі Запорізького фронту. Оксана відповідає за забезпечення одягом та спорядженням військових мінометної батареї.
