5 поранень та понад 30 уламків в тілі: історія харків’янина, який проходить реабілітацію у Дніпрі
Отримав п’ять поранень і, попри це, мріє повернутися до війська. У Дніпрі проходить реабілітацію 43-річний харків’янин Руслан. За час служби він побував на найгарячіших напрямках і пережив кілька важких ушкоджень, останнє з яких дістав у липні цього року під час ворожого обстрілу.
У Дніпрі проходить реабілітацію 43-річний Руслан із Харкова. До 2022 року він працював в автосервісі, ремонтував машини, а з початком повномасштабного вторгнення змінив інструменти на зброю.
«Я пішов до військкомату наступного дня. Мене запитали, скільки мені років — відповів, що 40. Чи проходив строкову службу? Сказав: так. Повідомили, що добровольців поки вистачає, а коли буде потрібно — викличуть.
Я приїхав до Тернополя як переселенець, через три дні пройшов комісію. Знову запитали, чи служив, — відповів, що так. Почув те саме: “Поки хлопців не потрібно”. А вже 17 квітня 2022 року я опинився у 24-й бригаді імені Короля Данила», — військовий Руслан, який проходить відновлення у реабілітаційному центрі Дніпра.
Відтоді він воював на Миколаївському, Херсонському та Донецькому напрямках. За час служби отримав п’ять поранень, а його тіло прошили близько 30 уламків. Останнє поранення — у липні 2025 року: поряд розірвався ворожий безпілотник.
«Піднімаю голову — а там летить “Ланцет”: штука метрів зо три, з великими крилами, як у “Шахеда”. Я пригнувся, позаду була невелика прибудова — добре, що вона там була. Нахиляюся, і виходить так, що мені пробиває оцю частину голови й крилом зачіпає спину. Пощастило, що він був без бойової частини», — розповідає Руслан.
Перенісши кілька операцій, Руслан уже два тижні відновлюється в реабілітаційному центрі та помічає значний прогрес.
«Покращення є. Можу більш-менш спати, бо після поранення постійно болить ця сторона — там уламки. Сплю лише на правому боці, а якщо лягаю на лівий — стає дуже погано», — каже військовий.
«Він потрапив до нас із радикулопатією та вираженим болем. Зараз працюємо над зменшенням болю, збільшенням витривалості та зміцненням м’язів кору. Є помітне зниження інтенсивності болю — це фіксують і шкали опитування», — асистентка фізичного терапевта Аріна.
У центрі з Русланом працює також соціальна працівниця, яка допомагає долати емоційні та побутові труднощі.
«Роль соціального працівника непомітна, але невід’ємна для реабілітації. Ми допомагаємо нашим пацієнтам у подальшому відновленні після виписки, координуємо їх із родинами та громадами. Деякі громади мають забезпечити допоміжні засоби реабілітації та належні житлові умови», — соціальна працівниця-психологиня Катерина.
Після завершення курсу реабілітації Руслан планує повернутися до служби — цього разу в тилову бригаду, де зможе підтримувати побратимів, які нині на передовій.
Читайте також: На Чаплинському кладовищі вандали нищать надгробки і виривають хрести
