40 тис. за квартиру в Павлограді?!
«Народ, а ви не ох*єлі?!
Чи ви забули, як росіяни заходили у міста та грабували і ґвалтували?!
Чи мало бачите зйомок з дронів, які звірства окупанти чинять над українцями?!
Але ви дерете шалені кошти за халупи, в які іноді і зайти страшно», — командир 2 батальйону ББПС 59 ОШБр «Сом».
А що думаєте ви стосовно таких надмірних цін на оренду житла для військових у Павлограді та інших містах?
«Саме таке болюче – це розселити особовий склад. Це просто бізнес. Найти квартиру, за яку мінімально хазяйка хоче там 10, 15, 20, а то 30, а то і 40 тисяч грн.
Мінімально, давай за Павлоград, заїжджаєш – 20 000 за квартиру. Серйозно? То ти там не живеш, ну, та здай тому військовому хоча б за 7 – 8 – 10 тисяч. Цей військовий вкладає ще в своє обладнання і в кучу-кучу всього – грошей в вагон.
Мінімально на даний момент зробить автівку – простіше на велосипеді їздить, а ця автівка виконує бойові задачі. Ну, її треба робити. А це кожен військовий вкладає гроші, а більшість ще й в паливо, в запчастини і потім ще в здоров’я. І типа військові воюють самі для себе, щоби, їм було по кайфу?
Ну, а як тобі думка про Павлоград, що не треба військових пускати в місто, бо тоді місто швидше розіб’ють. Так само кричали в Покровську і в Бахмуті – поки ви тут, по нас б’ють.
А потім дивишся відоси, де просто заходять підераси-рашисти насилують, вбивають, просто так. Це не так страшно, як здати квартиру військовом?
А про обманщиків? Той самий Павлоград. Передплата береться з військового на картку. Він приїжджає заселятися – хати немає, ключів немає – совісті немає!
Я кажу своїм, своєму особовому складу: якщо не можете вирішити, говоріть мені. Треба десь поїхати заступитися, я поїду заступлюсь. Б це – моя дитина. Я за неї, відповідаю. І я це вважаю. Воно так і має бути. І якщо він десь щось не те зробив, я його накажу. Його крім мене ніхто не може, наказати, я його накажу сам, як я вважаю за потрібне».
Повне інтерв’ю «Сома» – командира 2 батальйону ББПС 59 ОШБр дивіться в проєкті “Війна без цензури” на ДніпроTV.
Читайте також: Раніше не міг пройти і 100 метрів, а зараз щодня на прогулянці», — військовий про проходження лікування у реабілітаційному центі Дніпра
