Геннадій Корбан: «Мобільні соціальні бригади створено у Дніпрі»
Інтерв’ю голови Штабу оборони Дніпра Геннадія Корбана для ДніпроTV.
Мобільні соціальні бригади створено у Дніпрі
Patriot украй необхідні для України
— Традиційно почнемо з міжнародного порядку денного та війни. Довгоочікуване постачання американських далекобійних установок Patriot – наскільки вона важлива для України зараз, особливо з огляду на можливу передачу Іраном балістичних ракет росії? Чи зможуть «Петріоти» змінити хід цієї війни?
— Для України це вкрай важлива новина та крайня необхідність – «Петріоти». Чому – бо це протиповітряна оборона. Це установки, які загалом високоточні і досягають повністю своїх цілей практично на 99%, як ми знаємо зі статистики.
І тому зокрема, наприклад, так званий «Залізний купол» Ізраїлю – це в основному установки Patriot, які збивають усі ракети, що прямують з арабських територій на територію Ізраїлю. Тому Patriot – це дуже важливе обладнання.
Єдине, що, наскільки я розумію, ми не отримаємо багато цих установок, поки взагалі йдеться мало не про одну установку Patriot. Але, можливо, вони хочуть спробувати, подивитися, як ми впораємося із цим обладнанням, як ми навчимося, і після цього вже дадуть більше.
Але принаймні для України це вкрай важлива новина. Це найпередовіше протиповітряне озброєння, яке є у світі, високотехнологічне. І тому дуже важливо — нехай навіть одна установка, але вона зможе перехопити достатньо ракет для того, щоб вони не досягли своєї мети, зокрема, по енергетичних вузлах і запобігти блекауту.
Для України це дуже важлива новина, скажу чесно, і ми чекаємо з нетерпінням.
Щодо іранських ракет – буквально короткий коментар.
У чому проблема у цих ракетах, чому всі так переживають через це.
Справа в тому, що це балістичні ракети і балістику не бачать радари. З цим ми неодноразово стикалися і наші земляки стикаються постійно з ситуацією, коли відбувається вибух, а потім тільки включається повітряна сирена. Тут ідеться про те, що може прилітати балістика, балістична ракета. Її не бачать радари, і тому ті крилаті ракети, які мають балістику, тобто спроектовані та зроблені як балістичні ракети, вони дуже небезпечні для людей, бо їх складно перехоплювати.
Про удари по аеродромах в росії: «Я прихильник «яструбиних» процесів»
— Цього тижня Україна заявила про свій потенціал завдавати ударів по території росії глибоко за лінією фронту, атакувавши аеродроми під Рязанню та Саратовом. Наскільки це зміцнює позиції України – чи це навпаки ризиковано?
— Тут я прихильник «яструбиних» дій. Я давно про це писав, що ми маємо відповідати на бомбардування окупантів, відповідати їхньою територією. І, природно, об’єкти номер один на їх території – це військові об’єкти, військові аеродроми, на яких знаходяться стратегічні бомбардувальники, з яких загалом і здійснюються пуски ракет нашою територією, мирними містами, населенням і так далі, і так далі.
Тож треба відповідати, я за це. І я вважаю, що чим більше Україна відповідає, тим більше росіяни розуміють, що ми маємо зброю стримування, що нам є що їм протиставити.
«Дуже важливо росіян вибити саме з Приазов’я»
— Про ситуацію на фронті. Ми все частіше чуємо про те, що зараз ми спостерігаємо тактичну паузу, а як тільки перемерзне земля, перейдуть в атаку, і найчастіше звучить Мелітопольський напрямок – тепер уже й у Нью-Йорк Таймс його називають. На вашу думку, наскільки це реально?
— Не знаю, мені складно відповісти на це питання, бо це є задуми Генерального Штабу. Я думаю, що некоректно їх коментувати. Тим більше, якщо вони справді щось готують. А може, й не готують. Можливо, вони готують за іншими напрямками. Тому не має бути у людей завищених очікувань із цього приводу.
Тому я не дуже люблю коментувати ці питання, хоча цей напрямок – я давно теж говорив і писав про цей напрям, – Мелітополь, Запорізький так званий напрямок – стратегічно важливий для України, бо це Азовське море, це наші порти, це Енергодар знову ж таки , і так далі, і так далі. Тобто дуже важливо росіян вибити саме з Приазов’я. Дуже важливо звільнити Запорізьку область, яка на 80% є фактично окупованою територією.
Тому чекатимемо і сподіватимемося, що військові здійснять наші мрії і здійснять наші сподівання, і здійснять свої задуми, про які ми точно не знаємо.
Ну, якщо кажуть – отже, як то кажуть, диму без вогню не буває. Можливо, щось готують на цих напрямках. І це буде дуже добре, бо це рішення назріло давно.
Чекати на прориви взимку не варто, кріпимо оборону
Щодо того, чи активізуються бойові дії при підморожуванні ґрунту – ну, знаєте, не знаю, не певен. Тому що всі про це теж кажуть, що активізуються, але треба розуміти, що взимку, особливо в цих умовах, у яких перебуває сьогодні і громадянське населення, і особливо це позначається на військових та на їх боєздатності, будь-які військові дії вести важко. Це треба розуміти. І тому чекати на якісь прориви, напевно, не варто. Тим більше, що я, наприклад, прочитав інтерв’ю головкому Залужного, який досить реалістично дає оцінки російським військам, їх підготовці, і досить реалістично говорить про те, що може бути вже в січні, у гіршому випадку, а в кращому випадку в лютому чи березні. нова кампанія, нова атака, новий наступ з боку росіян, з території Білорусі на Київ, на північні напрямки, загалом там, де вони спочатку намагалися, з чого вони загалом і починали війну.
Тож треба зміцнювати оборону, продовжувати. Я думаю, що ЗСУ цим займається у тих місцях, де проходить передова, і на других-третіх лініях. У всякому разі, наша оборона в місті підготовлена добре, місто захищене від вторгнень, будемо так казати, наземних. Але те, що стосується ракетних ударів і дронів, які запускають окупанти, безумовно, тут ми відчуваємо якусь беззахисність, хоча знову ж таки чекаємо на допомогу від партнерів і бачимо, що ППО, особливо після останнього ракетного удару, досить непогано впоралася, і ракети не досягли своєї цілі, і блекаут не настав.
А те, що стосується взагалі війни – звичайно, зараз дуже важкий напрямок – це Бахмут, Соледар. У тих місцях тривають найзапекліші бої. Скажу чесно, наскільки я знаю – подекуди росіянам, вагнерівцям, десантникам, зекам вдається прорвати нашу оборону місцями, але потім через якийсь час наші війська відкидають їх назад. Але там йдуть найважчі зараз бої – Бахмут, Соледар, ось цей напрямок, де справді великі втрати зазнають обидві сторони.
Ситуацію зі світлом у Дніпрі стабілізовано
— Цього тижня з’явилася інформація, що роботу всіх енергоблоків АЕС, які контролює Україна, відновлено. До енергосистеми України підключили вже дев’ятий енергоблок-тисячник (на 1000 МВт). З іншого боку, за словами Шмигаля, пошкоджено всі ТЕС та ГЕС, 40% високовольтної мережі.
Чи можна сподіватися, що світло незабаром перестануть відключати, або навіть без нових ударів ворога готуватися потрібно до гіршого?
— Я все-таки волію бути реалістом і завжди говорив, що краще чекати на гірше, а буде краще – як кажуть, слава Богу.
Це добре, що підключили енергоблоки. Я хочу, щоб люди ще раз розуміли, що відбувається. Що роблять окупанти? Вони б’ють високовольтними трансформаторами і високовольтними лініями.
Про що це каже? Про те, що будь-яка генерація, атомна, гідроенергетика, теплоенергетика – всі вони виробляють досить велику, високу потужність, і цю високу потужність потрібно подавати на трансформатор високої потужності, після якого вони розподіляють електроенергію і знижують її потужність уже залежно від потреб.
І відповідно вони вдарили по високій стороні.
Що відбувається у цей момент?
У той момент, коли трансформатор виходить з ладу, відбувається автоматичне відключення, або аварійне відключення його називають – генерації. Тобто генерація перестає віддавати електроенергію в мережу, відповідно потужності не вистачає в мережі, відповідно в нас гасне у будинках світло, а від цього залежить тепло, від цього залежить вода, від цього залежить наше життя.
На сьогоднішній день у місті Дніпрі вдалося стабілізувати цю систему. Ви бачили, що на початку був такий хаос, навіть невеликий колапс у котельнях, у водопостачанні, люди дуже переживали, особливо це стосується висотних будинків, електробудинків, там, де у людей електропечі. Писали листи та заявки, мені писали просто сотнями. І ми просили міські служби, наполягали, щоб реакція була негайною.
І за минулі два тижні ситуацію було стабілізовано.
Зараз є більш-менш стабільна подача світла, з віяловими відключеннями, природно, поки що за графіком, але цей графік може бути порушений у будь-який момент, ми розуміємо.
Відповідно, нам вдалося стабілізувати роботу котелень та Водоканалу, що є для наших громадян просто життєво необхідним.
Проте ракети в окупантів не закінчуються, ми повинні це розуміти. І все, що писали, що ось-ось у них зараз все закінчиться, і ось їм не буде чим по нас стріляти – не треба цьому вірити. Вони мають достатньо запасів, достатньо ракет. Єдине, що може допомогти у цій ситуації – це робота сил протиповітряної, протиракетної оборони.
Тому сподіватися треба на них, а не на те, що у росіян закінчаться ракети. І при цьому треба готуватися до того, що ситуація може знову хитнутися в поганий бік. Хоча багато помилок або, будемо так говорити, нюанси, тонкощі фахівці витягли з того блекауту, який був, умовно, два тижні тому, до якого ми потрапили все, не лише Дніпро, а й вся країна. Тобто ми побачили, як горять мережі, як горять автомати, як горять трансформатори – маються на увазі вже ті, які в будинках.
І відповідно ми зрозуміли, як багато будинків підключено, хто на яких лініях. Тобто почали розбиратися детально у цих речах для того, щоб таки вивести критичну інфраструктуру в окрему запитку.
Скажу чесно: це поки що неможливо. Але подекуди це вдається зробити. Тобто ми плануємо протягом місяця поставити спеціальні автомати для того, щоб у разі аварійного відключення не відключалися хоча б котельні, а відповідно не відключатимуться підвищувальні насоси для води.
Те, що стосується електроенергії – я ось пояснив і ще раз, популярно, просто на пальцях поясню. У той момент, коли ракета потрапляє в трансформатор високої потужності, високої сторони, куди взагалі приходить генерація, в цей момент відключається генерація в аварійному режимі, і відповідно в мережі не вистачає потужності. І, відповідно, немає світла в будинках, і не тільки в будинках, і на підприємствах і скрізь.
Тож треба бути готовими до такої ситуації, бо ніхто нам не гарантує. ППО намагається, але це неможливо гарантувати, що вони зіб’ють усі 100% ракет. Але сподіватимемося, що якщо у нас з’явиться Patriot, то ми будемо успішнішими і більш захищеними в цьому питанні.
А взагалі, в принципі, потрібно бути готовими до того, що такі ситуації, такі блекаути будуть траплятися і потрібен час для того, щоб стабілізувати всі міські системи, пов’язані з критичною інфраструктурою.
Як працює подолання блекауту у Дніпрі: пріоритети, механізми, куди звертатися
— Двічі на добу у своєму телеграм-каналі ви розписуєте інформацію з проблем у місті: тепло, вода, світло. Що, де і коли буде усунено і де вирішили проблему. Здається, у Вашому телегам-каналі криків про допомогу від коментаторів поменшало цього тижня. Ситуація нормалізується – і якщо так, то завдяки чому? У цьому головне питання.
— Справді поменшало. У перші дні було по 200-300 звернень, заявок буквально за короткий проміжок часу щодня. Нині ж ці звернення знизилися максимум до п’яти, до десяти звернень на день, ми ці адреси фіксуємо.
Чому? Вдалося стабілізувати знову ж таки завдяки роботі мерії, завдяки роботі мера насамперед і комунальних служб, які працюють – фактично у нас уже зараз немає якоїсь окремої аварійної служби, по суті ми об’єднали всі ремонтні бригади – Теплоенерго, Водоканалу, аварійної служби в один великий аварійний загін, який реагує відповідно на ті скарги і на ті заявки, які надсилають люди. Природно, відбираються відразу критичні заявки, особливо там, де люди з інвалідністю, глухонімі, сліпі люди, там, де матері-одиначки, пенсіонери тощо, і так далі.
Далі у пріоритеті стоять електробудинки, тому що там велика кількість людей, і вони фактично позбавлені на цей момент можливості приготувати собі їжу.
І відповідно вже після того, як розставляються пріоритети, всі ці служби займаються, і, повірте, вони працюють цілодобово, працюють з ранку до вечора. Тому що така криза, як трапилася у критичній інфраструктурі, все-таки досить швидко вдалося стабілізувати.
І тому я сподіваюся, що вони продовжуватимуть роботу так само.
Мій канал продовжує роботу, люди можуть писати свої заявки, залишати інформацію про проблеми, які вони мають. Повірте мені, пишуть різні люди, навіть аж до аварійних дерев уже почали писати і таке інше.
Це все також потрібно, але найголовніші пріоритети – світло, вода, тепло. Я весь час говорю про це, щоб люди писали, залишали свої заявки, обов’язково залишали зворотний зв’язок для того, щоб з ними могли зв’язатися і переконатися – працює хтось, не працює, вирішилася проблема – не вирішилася, і чи потрібно щось ще чи не потрібно.
Тому робота продовжується, і ніхто зупиняти її не буде.
У Дніпрі створено мобільні соціальні бригади для допомоги за гострих побутових проблем. Для пенсіонерів, хворих, людей з інвалідністю, самотніх матерів
— Наступне питання стосується роботи Штабу взаємодопомоги. Минулого тижня ми говорили про те, що Штаб збирає заявки про проблеми від людей – цитую: «У разі виникнення проблеми з комунальними структурами чи нагальною потребою тощо, прохання зв’язатися з нами», кінець цитати.
З якими проблемами зараз йдуть люди, можливо, крім прямих наслідків блекауту, і як Штаб їм допомагає?
— Як Ви кажете, окрім прямих проблем – світло, вода, тепло, — окрім цих проблем почали звертатися люди, які мають гостру потребу. Наприклад: звертаються пенсіонери, звертаються хворі люди, які не можуть себе забезпечити чи подбати про себе.
Відповідно, залучено соціальну службу.
Я розмовляв із паном Подлубним, це заступник мера із соціальної політики. Вони сформували спеціальні бригади з працівників соціальної служби, до них підключилися тренери зі спортивних шкіл, вчителі, психологи. Які формують такі бригади і виїжджають у разі потреби – виїжджають до людей, які мають гостру потребу, або привозять їм необхідні речі, ліки, воду, їжу у разі потреби, якщо така потреба настає.
Тому люди поводяться з різними проблемами, я всього зараз не перерахую, але повірте різні, передусім реагуємо на критичні випадки. Матері-одиначки, пенсіонери, люди з інвалідністю.
Тому зараз зараз сформовані всередині соціальних служб такі мобільні соціальні бригади, які цих людей взяли в реєстр окремий, вони їх відвідують і з ними спілкуються для того, щоб зрозуміти, які у них проблеми і для того, щоб ці люди перш за все були забезпечені в першу чергу.
Тож люди поводяться з різними проблемами, і міські служби справляються, реагують, і для цього створили соціальні бригади, які об’їжджають, і багато іншого для того, щоб забезпечити людей.
Потреба тисне на людей – це зараз «болюча» проблема Дніпра
— Яка проблема, на вашу думку, залишається найболючішою для міста?
— Найболючіша проблема зараз для міста – це світло, вода, тепло. Зараз зима, і відповідно люди мерзнуть, якщо немає тепла і якщо немає води – ми без води жити не можемо, вода – це життя. І світло для того, щоб приготувати їжу, і зігріти чайник, і зігріти воду, якщо треба, і таке інше. Тож це основна проблема.
Друга проблема – це справді, я сказав би, зубожіння людей. Це зниження рівня доходів, підвищення цін одночасно на все – на продукти та інші товари першої необхідності. І ми розуміємо, що економіка перебуває у тяжкому стані, багато людей залишаються без роботи, а треба якось прожити, потрібно якось прогодувати себе, свою родину, близьких, дітей, а зараз такий стан, що на роботу навіть не дістанешся, не працює електротранспорт.
І тому всі ці речі тиснуть на людей, і люди відчувають крайню потребу.
У питаннях відключень дніпрянам важлива справедливість
Це війна і треба терпіти, і ворог саме на це розраховує, щоби нас деморалізувати. Проте люди терпляче до всього ставляться і я бачу, що навіть люди в листах пишуть, коли пишуть у своїх зверненнях про те, що ми готові терпіти, ми готові чекати, але аби була справедливість у цьому питанні. Людей більше цікавить справедливість у питаннях відключень світла, тепла, води, щоб у всіх десь рівний час був на відключення, а не так, що в одних горить, а в інших по три дні немає світла.
І людей, звісно, ця проблема непокоїть. Але я пояснював і пояснюю, що це проблема не чиєїсь злої волі, і цю проблему місто не може вирішити. Ми можемо тільки якось тиснути на ДТЕК для того, щоб вони все ж таки враховували ці графіки та враховували те, що одні будинки запитані по-одному, інші по-іншому. Чи є будинки, які запитані через проммайданчики, розумієте? Тобто проммайданчик відключили і паралельно два будинки також відключили.
Є й такі випадки, от, скажімо, мені писали люди: нафтобаза. Нафтабазу відключили, а там два будинки, які залишилися без світла. Відповідно, немає світла – немає тепла, немає води. І таких випадків багато.
Тому індивідуально підходимо, розбираємося з кожною ситуацією та намагаємось вирішувати та допомагати.
Законопроект 5655 викличе свавілля та хаос у містах. Сподіваюся на вето президента
— І насамкінець – зовсім з іншої сфери, але теж стосується і майбутнього місцевого самоврядування, і всіх нас – городян. Одна з головних подій тижня – ухвалення загалом Верховною Радою законопроекту 5655 про реформу містобудування. Він викликав широке громадське обурення: 39 мерів підписали звернення проти нього, зокрема Бориса Філатова, виступили архітектори, петиція президенту миттєво зібрала 25 тисяч підписів. З іншого боку, автори законопроекту стверджують, що бізнес зачекався на це рішення. Що Ви можете сказати щодо цієї ситуації?
— Автори брешуть. Закон абсолютно – він не те, що некомпетентний, він лобістський. Цей закон пролобіювали самі корупціонери, які називають цей закон антикорупційним. Тим більше що НАЗК, агентство із запобігання корупції, виступило проти цього закону. Посли виступили проти цього закону. Проте, комерсанти, лобісти його простягли. Простягли чому? Тому що у країні війна, а хтось, бачите, вирішує свої питання.
Цей закон шкідливий державі, шкідливий місцевого самоврядування.
Поясню, щоб людям було зрозуміло, чому такий резонанс довкола закону про містобудування.
Два основні посилки. Перше: місцеве самоврядування фактично усунули від контролю за забудовою міських територій. Тобто, воно не може більше на це впливати. Архітектори не можуть на це впливати. ДАБКи не можуть на це впливати. Ніхто не може на це впливати. Тобто це повне свавілля, повний хаос. Інакше кажучи, завтра у дворі школи можуть збудувати будинок, ні в кого не спитавши. У дворі там, де вже стоять вдома, без дотримання норм.
Це узаконення так званих приватних ДАБКів, тобто сам забудовник сам же себе тепер контролюватиме.
І найголовніше – міста позбавили контрольної функції над забудовниками, розумієте?
Тому почнеться повний хаос, повна циганщина та повне свавілля у містобудуванні.
Тому і мери виступили проти цього, і НАЗК проти цього виступило, і посли проти цього виступили, і петицію набрали за один вечір зі зверненням до президента, щоб він заветував цей закон.
Тому сподіватимемося, що у наших політиків, у президента вистачить мудрості та волі для того, щоб заветувати подібні закони, для того щоб вони не руйнували просто місцеве самоврядування, тому що інакше найближчим часом ми зіткнемося просто з величезним хаосом і з величезним обуренням людей, які обурюватимуться, що у них чи не поряд з їхнім гаражем розпочинають будівництво, і ніхто на це не може вплинути. Міська влада на це вплинути не може. ДАБК на це вплинути не може. Архітектор вплинути не може.
Я не знаю, про що ці люди думають. Країна воює, у людей немає світла в будинках, нема чого їм, а люди пропихають лобістські комерційні закони, які лобіюють інтереси найгірших забудовників.
Тому що нормальний забудовник – він розуміє, що є правила, він розуміє, що проектну документацію треба узгодити, є нормативи, є місто врешті-решт, яке регулює якусь політику забудови, якийсь архітектурний стиль тощо, тощо. .
Тому сподіватимемося, що цей закон буде заветовано.
