«4 хвилини до бою — ми травимо анекдоти!» — позивний Паук, офіцер у 1 ОШП імені Дмитра Коцюбайла

Історії з фронту: офіцер з позивним Паук, який служить у 1 ОШП імені Дмитра Коцюбайла, розповів про свій шлях у розвідці, бойові операції та досвід, що формує справжнього солдата.

Двоюрідний брат Паука проходив службу і запропонував йому приєднатися. Влітку він перевівся до військової частини під командуванням Дмитра Коцюбайла та долучився до розвідки, виконуючи складні та іноді брудні завдання. «У цьому підрозділі важливе не звання, а повага та колектив», — каже офіцер.

Разом із другом Олександром вони пройшли службу у розвідці, де, за його словами, розвідник — це «найкваліфікованіший солдат сухопутних військ, де навички мають бути на рівні інстинкту».

Паук пояснює, що у розвідці немає постійного графіку роботи: «Ми могли два-три дні працювати, а два-три дні відпочивати, але коли був бойовий період, працювали щодня».

Він згадує 2023 рік на Харківському напрямку, де фронт змінювався так швидко, що «за півтора місяці змінили шість позицій».

Особливо офіцер згадує операцію з новими танками Leopard: «Було прийнято рішення сісти в танк і під’їхати вплотну до противника, просто рознести його. Це не показували в інтернеті — заборонено». Під час першої операції екіпаж не мав бойового досвіду, а у танку не працювало нічне бачення. «Весь екіпаж доводилося вести на дотик. Це як у фільмах про Другу світову війну — одною рукою тримаєшся за поручень, а другою — тримаєш прибор нічного бачення», — розповідає Паук.

Особливе місце у його спогадах займають випадки евакуації поранених: «Хлопці, які мали евакуювати, відмовились. Я взяв двох піхотинців і ще одного розвідника, щоб врятувати людину. Це була вузька траншея, вода по коліна, тіло важке, але ми донесли його до евакуації. Через добу я у знайомих запитую, хто його приводив до тями, вони сказали: “Це було вже неможливо”». Бувають випадки, коли особовий склад дорожче, ніж можливість забрати тіло.

Він підкреслює значення солдатської дисципліни та людяності навіть під час бою: «Бували моменти, коли ми брали ворога в полон, годували його, давали сигари, щоб отримати потрібну інформацію. У війні є цинізм, але залишаються моменти людяності».

На його думку, війна змінилася: «Якщо раніше це були перестрілки, то зараз війна дронів. Дрон на першому місці, людина — на другому». Паук високо оцінює сучасних піхотинців: «Це люди титани, які витримують тривалі терміни на позиціях у мороз, виконують завдання і тримають фронт».

Читайте також: Екосвідомість Дніпра – 2025: Місто буде чистим, зеленим й енергоефективним! | Черкашина | Козлова