Як відсторонення Шойгу від керівництва вплине на хід війни в Україні, — говорить Дмитро Снєгирьов, співголова громадської ініціативи «Права Справа»
Міністр оборони рф сергій шойгу наразі відсторонений від російського керівництва, а оперативні командири безпосередньо інформують президента володимира путіна про хід війни. Про це повідомляє Міністерство оборони Великої Британії у Твіттер.
«шойгу довгий час намагався позбутися своєї репутації людини, яка не має серйозного військового досвіду, оскільки більшу частину своєї кар’єри він провів у будівельному секторі і в міністерстві з надзвичайних ситуацій», – йдеться в повідомленні.
російські офіцери і солдати з досвідом війни регулярно глузують з шойгу за його неефективне і відірване від реальності керівництво, оскільки так звана «спецоперація» росії застопорилася. (10:24-11:40)
Як відсторонення шойгу від керівництвом вплине на хід війни в Україні, говорить Дмитро Снєгирьов, співголова громадської ініціативи «Права Справа»: «Давайте почекаємо офіційної реакції російських структур. Бо неодноразово повідомляли про загибель герасимова, інших російських генералів. Причому поширювали це при РНБО, в центрі протидії дезінформації. А потім з’ясовується, що герасимов живий. Тут так само може статися, що інформація про відставку шойгу може виявитися чи оперативною грою російської сторони, чи відвертою дезінформацією західних розвідок. Ми можемо коментувати останню заяву шойгу два дні тому, що «спецоперація в Україні фактично гальмується». Але гальмується начебто у зв’язку з тим, що змінюються пріоритети, що окупаційні війська намагаються уникнути жертв серед цивільного населення. Єдине, що ми можемо констатувати – це фактична військова і політична поразка не тільки шойгу, а, власне, і путіна. Я нагадаю, що шойгу звітував путіну ще 27 квітня про початок так званого «другого етапу спецоперації», який мав на меті вийти на адміністративні кордони Донецької і Луганської областей. І якщо Луганська область ними повністю контролюється, не дивлячись на дурнуваті заяви очільника Луганської облдержадміністрації Гайдая про те, що там йдуть запеклі бої і танкові прориви. То Донецьку область ЗСУ контролюють приблизно на 45%. Тобто можемо говорити про те, що починаючи з липня місяця, після захоплення міста Лисичанськ, просування російських військ за місяць було 3,5 – 7 км, в залежності від ділянок фронту. Але я ще раз наголошую: питання щодо його відставки варто перевіряти. Да, будь-яку інформацію: і щодо загибелі окупаційних військових, колаборантів, високопосадовців російського генштабу як мінімум варто перевіряти з трьох джерел. Щодо застреленого коллаборанта Ковальова – давайте дочекаємось офіційного підтвердження. Наразі є три версії загибелі Ковальова: перша – це те, що він був ліквідований в Залізному Порту. Потім з’являється версія, що він був зарізаний в своєму будинку – це село Пристань, ну і, відповідно, декілька версій його загибелі. Тому варто говорити: давайте дочекаємось офіційної інформації, підтвердження, а вже потім будемо робити припущення. 22 червня керівник ГУР Буданов заявив про те, що підірвали авто з Ковальовим. Сьогодні серпень місяць, і він якимось чином до цього часу виявився живим і неушкодженим. Є зараз три взаємовиключні версії його загибелі, навіть різняться міста його загибелі. Але якщо підтвердиться факт його ліквідації, то можна буде говорити про успішний характер проведеної спецоперації, яка відноситься до категорії критичної, враховуючи статус Ковальова, як держслужбовця окупаційної адміністрації. Відповідно, ні про яких партизанів мова не йде — це або ССО, або головне управління розвідки МО. Що ж знакового сталося за цей тиждень в Україні? Почнемо з ситуації на фронті: масштабний наступ окупаційних військ на Донецькому, Херсонському та Харківському напрямках. Заяви про те, що все нормально, ми тримаємо і відбиваємо, не відповідають дійсності. Наразі селище Кішки повністю контролюється окупантами. Окупантам вдалося просунутися на Донецькому напрямку. Друге: ведуться запеклі бої поблизу Бахмута. На харківському напрямку є просування, є низка захоплених населених пунктів. На херсонському напрямку просування окупантів в напрямку Миколаєва. Інше питання, чи вдалося частково призупинити? Але ще раз підкреслюю: 23 – 24 число, попри очікування ракетного масового терору, виявилося, ці числа стали датами переходу, зміни військової тактики, військового протистояння. Мова йде про інтенсифікацію. Ми можемо говорити про те, що в першу чергу мета її – це налякати народ України і змусити Президента України до перемовин. Давайте згадаємо візит Ердогана і Гутерреша. Еродоган виступав в ролі посередника, тому я не виключаю так званих «мирних перемовин». Давайте згадаємо останню заяву Президента Зеленського напередодні Дня Незалежності: якщо відбудеться так званий «трибунал» над азовцями, Україна виходить з перемовного процесу. Виходячи з цього, можливість контактів з країною-окупантом я не відкидаю. І можливість припинення військового протистояння. Сценарій росії, до якого вона буде схиляти Україну, — визнання окупованих територій і коридор до Придністров’я. Чому Україна не запланувала ураження по важливим об’єктам? Тому що озброєння такого немає. Ми можемо говорити про те, що в зоні досягнення України є тилові об’єкти на відстані до 80 км. Тому говорити про ураження якихось баз на території рф чи Криму неможливо».