Жоель Діккер і його «Правда про справу Гаррі Квеберта» | 17.05.21

ПРО ЩО ІСТОРІЯ?

Історія, яка сколихнула містечко Аврора, штат Нью-Гемпшир. Людські рештки знайшли на подвір’ї видатного письменника Гаррі Квеберта. Його забирають до в’язниці. Після експертизи стане відомо, що ті рештки належали Нолі Келлерган, дівчині, яка зникла в 1975-му.Того ж року в Ноли та Гаррі зав’язався роман. Але про це в поліції дізнаються згодом. А коли цей факт вийде назовні, Квеберт стане головним підозрюваним у вбивстві любої Ноли. На додачу письменникові закидатимуть, що він педофіл, бо на момент стосунків йому – 34 роки, а дівчині -15.

І я вже чую: «ДОСИТЬ СПОЙЛЕРІВ!». Любі мої, це тільки зав’язка. Найцікавіше ви самі прочитаєте.

Поки справу розслідують детективи й мають намір посадити Гаррі на електричний стілець, паралельно правду в цій історії шукає інший письменник. Маркус Гольдман – працівник пера, учень і найліпший друг Гаррі Квеберта. Гольдман став уславленим після виходу свого першого роману, проте другу книгу письменник не може навіть розпочати, бо перебуває у творчій кризі. Гучна справа друга стає гарною мотивацією для написання нового бестселера. Проте, шукаючи правди та опитуючи місцевих про події 1975-го року, Маркус стикається з небезпечними для життя наслідками. Виявляється, є ті, хто дійсно щось знає як загинула 15-річна Нола. І Гольдман не раз запитає себе, чи дійсно він добре знає свого друга?

Залишаю вам дуже багато інтриги, бо для мене в цьому детективі розв’язка стала дуже неочікуваною. В книзі також є спогади Маркуса, коли Гаррі Квеберт навчав його письменницької справи. Вони досить гармонійно розбивають історію вбивства Ноли й в них є натяки на деякі деталі. Тож читайте уважно.

Це одна з тих книжок, як хоч-не-хоч, тримають тебе в напрузі до останньої сторінки. Історія не залишає по собі відчуття відстороненості та байдужості.

Коли, я читаю книжки, то намагаюсь підкреслювати або виписувати цікаві цитати. Залишу вам тут декілька.

«Життя – це низка виборів, з якими потім доведеться миритися»

«Слова належать всім доти, доки ви не доведете, що здатні присвоїти їх. Це і визначає письменника».

«Дехто буде вас запевняти, начебто книжка – це стосунки зі словами. Неправда: насправді це стосунки з людьми».

«Найкраще спілкуватися віч-на-віч, письменнику. По телефону очей не видно. Це для таких слабаків, як ви».

ТРОХИ ПРО АВТОРА

Жоель Діккер народився в Женеві 1985 року. Мати займалася книжковою справою, батько — вчитель французької мови (правнук політика Жака Діккера). 2005 року, коли Діккеру було 20, він опублікував свою першу новелу «Тигр», яка отримала Міжнародну премію молодих авторів, вона була опублікована в Збірнику переможців видавництвом Hèbe. У 2010-му він отримав Премію Женевських письменників за його перший роман «Останні дні наших батьків». Жоель Діккер домігся міжнародного визнання, випустивши роман «Правда про справу Гаррі Квеберта». Книга переведена в тридцяти країнах і стала володаркою Гран-прі Французької академії, Гонкурівську премію ліцеїстів, та стала лауреатом Ргіх de littérature française aux Pays-Bas (Prix Tulipe, 2013). На той момент Жоелю виповнилося 27 років.

ТРОХИ ПРО КНИГУ

«Правда про справу Гаррі Квеберта» — це шоста за рахунком книга автора, яка побачила світ у 2012 році. На українську її у 2017-му переклало «Видавництво Старого Лева». Також воно переклало ще 2 книги Діккера: «Книга Балтиморів» (дуже раджу) і «Зникнення Стефані Мейлер» (чекає своєї черги на поличці).

Для тих, кому подобається після читання переглянути фільм чи серіал за мотивами книг – ось посилання на тизер https://www.youtube.com/watch?v=nqG3o9YZBzw