fbpx
Зараз в ефірі: Т/с Дорогий доктор с4 с16
Наживо

Четвер, 25 Квітня, 2024, 14:48:10

weather-icon
˚C

Рукоділля. Полімерна глина та холодний фарфор | 29.06.21

Полімерна глина – універсальний матеріал, з якого можна робити ледь не будь що. Її особливість у тому, що спочатку вона як пластилін, а після температурної обробки (можна варити або запікати) вона стає твердою як пластик. Саме тому її іноді ще називають «пластика» або «термопластика».

Холодний фарфор – це матеріал із суміші крохмалю, клею, вазеліну, соди та гліцерину, який застигає під дією повітря. В залежності від рецепту перелік інгредієнтів може незначною мірою відрізнятися, проте отриманий результат приблизно однаковий.

Чому я поєднала ці два матеріали в одній статті? Тому що робота з ними дуже схожа, як на мене, з невеличкими відмінностями. Про них далі ще розповім. Досвід роботи з полімерною глиною у мене великий, здебільшого це були біжутерія, шпильки для волосся, брелоки, дрібні аксесуари для дому та декоративні елементи для шиття (наприклад, ґудзики). З холодним фарфором працювала менше, робила біжутерію та декоративні елементи для костюмів.

Робота з обома матеріалами нагадує ліплення з пластиліну. Ліпити можна як виключно руками, так і використовуючи спеціальні інструменти. Поверхню, на якій Ви плануєте працювати, краще застелити скатертиною, або працювати на спеціальній поверхні. У мене, наприклад, є спеціальний силіконовий килимок, до якого майже нічого не липне і його можна легко очистити. Також можна використовувати одноразові медичні рукавички, аби матеріал не потрапляв під нігті. Особливо це знадобиться при роботі з фарфором.

Щодо властивостей матеріалів – полімерна глина в готовому виробі міцна, має велику палітру кольорів, її можна змішувати аби достягнути необхідного відтінку, вона стійка до впливу сонця та рідини. Фарфор більш крихкий, не стійкий до дії рідини, проте має особливий зовнішній вигляд, який, власне, нагадує фарфор. Такого вигляду за допомогою пластики не досягнути, тому матеріали не взаємозамінні, вони просто різні. Готова суміш холодного фарфору за класичним рецептом має світлий, майже білий колір. Можна додати барвники при замішуванні, або пофарбувати вже готовий виріб. Але треба пам’ятати, що фарба повинна бути не на водяній основі, інакше виріб можна зіпсувати. Часто творчі розмальовують фарфор тінями для макіяжу або сухою пастеллю. Полімерну глину також можна фарбувати зверху за потреби. Проте для неї краще використовувати акрилові фарби.

Полімерна глина застигає під впливом температури. Тому, аби закріпити результат, її необхідно варити або запікати. Особисто я надаю перевагу першому. Адже при перших спробах запікання я наглухо спалила зроблені тістечка для сережок і більше цей досвід вирішила не повторювати. Комусь більше подобається саме запікати, хоча, порівнюючи результат своїх виробів з тими, хто запікає – особливих відмінностей я так і не знайшла.  Щодо варіння важливо використовувати фільтровану або кип’ячену воду. У звичайній воді з крану є невелика кількість осаду, не помітного неозброєним оком. Ці речовини створюють накип на виробі із пластики, який потім треба додатково відшліфовувати або покривати лаком.

Холодний фарфор застигає сам по собі під дією повітря. В залежності від товщини виробу на це потрібен різний час, від декількох годин до декількох діб. Проте маса достатньо швидко може вкриватися тонкою скоринкою від висихання. Аби цього не допустити ту частину матеріалу, яка наразі не використовується треба загорнути у пакет або харчову плівку. Рецептів холодного фарфору багато, я користувалась тим, який не потребує варіння. Інгредієнти просто змішуються за рецептом і, вуаля, можна творити.

Ділюся тим рецептом, яким не раз користувалась сама.

  • Клей ПВА – 2 ч.л.
  • Крохмаль (краще брати кукурудзяний) – 2 ст.л.
  • Вазелін – 1 ст.л
  • Сода – ½ ч.л.

Замішувати можна у будь-якій ємкості. Мені особисто зручніше замішувати у скляній мисочці, яку потім легко відмити теплою водою. Якщо готова маса сильно тріскається і аж ніяк не хоче ставати омріяною поробкою, то можна додати декілька крапель гліцерину. Тільки тут треба бути обережним якщо його буде забагато, то фарфор не триматиме форми. І тоді вже доведеться знов додавати крохмаль.

Це узагальнена розповідь про матеріали та їх особливості. Далі ще буду розповідати про конкретні історії та випадки, які траплялися у мене під час роботи як з глиною, так і з фарфором. Сподіваюсь, ця інформація може стати Вам у нагоді. До зустрічі у майбутніх блогах!