Арабська Іспанія або чому іспанці кличуть Аллаха | 18.05.21

Тему сьогоднішнього допису я хочу присвятити мусульманській Іспанії. Це мабуть не дуже логічно, адже 95 відсотків іспанців – католики. Але «я» і «логіка» поняття несумісні, тож продовжимо. Саму релігію я чіпати не хочу, бо в мене лінгвістичний блог. А ось трохи історії нагадати все ж доведеться.

Почалося все в 710 році, коли на берег Піренейського півострова (ще трохи географічного лікбезу: той самий півострів де власне й розташована Іспанія)  висадилися араби.  Хоча правильніше їх назвати –  мусульманські завойовники, тому що в Іспанію прийшли не тільки араби, а й бербери – племена, що жили на півночі Африки. Місцеві не дуже чинили опір і наступні вісім століть правління перебувало під владою маврів. За цей час чимало слів і виразів перекочувало від одного народу до іншого – так і з’явилися арабізми в іспанській мові.

Загальна кількість арабізмів, які налічують в іспанській мові після становлення в країні арабського панування, на думку лінгвістів становить приблизно чотири тисячі слів. Тож якщо ви вивчили іспанську, то можете впевнено говорили про те, що ви володієте й арабською … десь на 8-10 відсотків. «Лайфхак» для тих, для кого вивчення арабської здається занадто складним – спочатку запишіться на курси іспанської. До того часу, як ви все ж наважитесь на арабську  – достатня кількість слів вже будуть у вашому вокабулярі (з ісп. «vocabulario» – словниковий запас).

Запозичення з арабської мови спостерігаються в основному в лексиці, вони не взяли з арабської жодної фонеми (простіше кажучи звуку). До речі, іспанська та арабська належать до різних мовних сімей, але вважають, що арабська мала вплив на наголос.

Численні лексичні запозичення з арабської пов’язані власне з міським життям: «alcalde» – міський голова, «albañil» – будівельник, «alcantarilla» – каналізація, «alquiler» – оренда (як ви вже зрозуміли – всі слова, що починають на «al» – то арабізми).  Є й сільськогосподарські терміни: «naranja» – апельсин, «zanahoria» – морква, «zumo» – сік. Наукові терміни: «tarea» – домашнє завдання, «ajedrez» – шахи,  «álgebra» – алгебра. Також досить велика група слів, що мають яскраву емоційно-експресивного забарвлення (моя улюблена тема). А саме: «jeta» – пика, рожа, морда, харя, ну ви зрозуміли – не дуже приємне обличчя (нагадую, що читається як «хєта»), «loco» – (ну це всі знають) – божевільний, навіжений. Пам’ятаєте фразу з пісні «la gente está muy loca» – люди просто чумні. Аж захотілося пуститись в танок. Але я «фулано» у цьому. Це ще один мій улюблений арабізм  «fulano»  – перекладається, як «такий собі», походить від фрази «ні риба, ні м’ясо», що на іспанській звучить як «ni fu, ni fa». Вишенькою на іспанському торті стане арабізм «¡Ojalá!». Нічого не нагадує? Буквальний переклад – «якщо побажає Аллах». Походить від найпопулярнішої арабської фрази  إن شاء الله «иншалла» – “Дай Бог”. Найчастіше перекладається, як «я сподіваюсь», «я хочу, щоб», «аби тільки». До речі, дуже часто цей вираз використовується іспанцями-католиками в повсякденному житті, бо свій основний сенс він втратив, залишилася тільки обгортка.  Не можна не згадати й фразеологічні кальки, пов’язані з релігійністю арабів – слово «Dios», тобто «Бог» пішло з арабської, де воно мало значення «імена Аллаха». Від нього і вирази: «si Dios quiere» – «Якщо Богові угодно», «Dios mediante» – «Бог з нами», «Dios te guarde» – «Береже тебе Бог», «Dios te ampare» – «Захистить тебе Бог».

Частина арабізмів продовжує співіснувати зі словами, які походять від латині. Вони мають майже однаковий переклад, можливо трохи інакше стилістичне навантаження. Наприклад:

Маслини: oliva (лат.) ~ aceituna (араб.);

Килим: tapete (лат.) ~ alfombra (араб.);

Сік – jugo (лат.) ~ zumo (араб.);

Скорпіон – alacrán (лат.) ~  escorpión (араб.).

Багато з іспанських арабізмів згодом потрапили і в нашу мову, навіть перетворилися в інтернаціоналізми, наприклад «alcohol»: (від араб) /الكحول аль-кухул – щоправда для арабів це – пудра, яка використовувалась для макіяжу очей. А ми то знаємо, як правильно його використовувати. Піду і я за бокалом «vino tinto» аби завершити цей робочий понеділок та інформаційно-насичений допис.