Через Дніпропетровщину армія рф обходить всю лінію оборони на півдні. Олександрівський і Гуляйпільський напрямки – одні з найважчих на фронті.
Першим ворог суне в бік Покровського, що на Дніпропетровщині. І в разі захоплення населеного пункту, окупантам відкриється 2 шляхи: один – вглиб нашої області, в напрямку Васильківки і Синельникового, інший – на Запоріжжя.
У бік Гуляйполя ворог стрімко рухається зі сходу. Оглядач німецького видання «Bild» Юліан Рьопке заявляє про падіння там лінії української оборони.
Олександрівський напрямок – це південний схід Дніпрпоетровщини. Ворог тут намагається йти в бік Покровського. Підбирається з боку Орестополя. За словами військового із позивним Мучной, Північно-західна частина села – під контролем противника, і є реальна загроза, що н.п може відколотися.
«Обстановка на Дніпропетровщині доволі складна і напружена, противник має успіх та просування в напрямку Покровського. Ситуація заслуговує уваги на рівні з Покровськом та Мирноградом», – старший лейтенант Сил оборони України, позивний Алекс.
«Поки наша увага – на Покровську (Донецька область), ворог стрімко рухається по правому флангу в напрямку Запоріжжя, обходячи через Дніпропетровську область усю лінію оборони на півдні», – боєць Сил оборони України Станіслав Бунятов.
Про те, що ворог йтиме в напрямку Запоріжжя манівцями, через територію Дніпропетровщини, зокрема, Покровське, ще торік припускав воєнкор Богдан Пападін.
«Тут противник намагається ще більше охоплення зробити цієї зони. Тобто у випадку захоплення Покровського противнику відкривається 2 дороги: перша – яка йде вглиб Дніпропетровщини, в бік Васильківки, далі – Синельникове; і наступна – це на Новомиколаївку, це Запорізька область, це важливий логістичний пункт, який знаходиться в тилу Оріхового», – військовий журналіст, документаліст Богдан Пападін.
Тим часом південніше, на сході Запоріжжя, після втрати Успенівки лінія оборони ЗСУ обвалилась, заявив військовий оглядач німецької газети Bild Юліан Рьопке. Війська рф за два дні подолали 8 км і не збираються зупинятися.
«Після падіння Успенівки, схоже, більше не залишилося ні оборонних позицій, ні українських військ, які могли б уповільнити просування російських військ», – оглядач «Bild» Юліан Рьопке.
11 листопада українські війська відійшли від Рівнопілля з метою збереження життів особового складу. Раніше аналітики Діп стейт писали, якщо ворог закріпиться в населеному пункті, отримає оперативний простір, і Гуляйполе, яке тривалий час було неприступним для окупантів, опиниться під загрозою.
«Фактично оборона Запорізької області тримається ключових містах: Гуляйполе, Оріхове і Степногірськ. Ще Мала Токмачка є, противник частково туди намагається заскочити. Це важливі 4 населені пункти, які створюють рубіж оборони. І противник намагається обійти цей рубіж, біля Гуляйполя йому майже це вдалось», – Богдан Пападін.
«І далі працюватимуть над відтинанням і оточенням Гуляйпільского гарнізона широкою дугою з відрізанням дальніми засобами ураження логістичних ланцюгів, які живлять цей гарнізон. Тому проблеми попереду в нас можуть бути великі, якщо дамо їм можливість підійти до Покровського», – полковник ЗСУ у відставці Роман Світан.
«Після Гуляйполя буде Оріхів. А далі, окрім Комишувахи та Степногірська, вже особливо ніщо не буде стримувати ворога від того, щоб підібратися до південних околиць Запоріжжя. Також це вплине на Покровське. Якщо ворог і його захопить – зможе вийти аж на Вільнянськ. А це тоді будуть оперативно-тактичні успіхи ворога та справжня катастрофа», – військовий оглядач Богдан Мірошников.
Військовий на псевдо Мучной пише, причина стрімкого просування ворога цими територіями – у керівництві на місцях. За його словами, ті, хто відповідають за цей рубіж, втратили контроль і боєздатність підрозділів.
«Комунікація між частинами фактично зруйнована, координація глуха, як вітер, дії не узгоджені, накази або запізнюються, або взагалі не доходять. У штабних доповідях – лише показуха і звіти для галочки, замість реальної оцінки обстановки», – військовослужбовець ЗСУ, позивний Мучной .
Через це, додає Мучной, солдати лишаються без підтримки, нормальної ротації та тилового забезпечення.
