Ворожі дрони та старовинна прялка: військові поповнили музеї Дніпра артефактами
Маякова Аліна
Військові поповнили музеї Дніпра артефактами - 14.11.2025
Музеї Дніпра поповнилися експонатами з лінії фронту. До міста привезли ворожі дрони, знешкоджені українськими захисниками, а також старовинну прялку, знайдену військовиму прифронтовому селищі на Дніпропетровщині. Кожен із цих предметів — це частина історії, що поєднує минуле й сьогодення.
“Ми дуже радіємо, коли саме військові збирають це і приносять до музею, щоб усі звичайні люди, цивільні, бачили й усвідомлювали масштаб”, — каже завідувачка музею Ганна Терянік.
Два ворожі дрони, знищені воїнами 128-ї механізованої бригади “Дике Поле” на Запорізькому напрямку, стали експонатами музею сучасної російсько-української війни у Дніпрі.
“Усі небезпечні частини звідси прибрані, також вилучені акумулятори. Усе, що можна, буде використано в наших дронах, а сам корпус збережений, щоб ми могли бачити, з чого він зроблений”, — зазначила Ганна.
Перший артефакт війни — БпЛА “Молнія-2”. Це ворожий ударний дрон-камікадзе. Саме такий вперше зафіксували під час атаки на Харків у листопаді 2024 року. Другий — ворожий FPV на оптоволоконні. Керований бойовий апарат, який з легкістю обходить систему РЕБ, здатний нести вибухівку й наносити удари по наземних цілях.
Унікальним експонатом поповнився і Музей спротиву Голодомору. Старовинну прялкувиявили військові 25-ї окремої бригади у прифронтовому селищі Покровське, що на Дніпропетровщині.
“Подробиць, на жаль, не повідомляли, але з власного досвіду можу сказати, що це міг бути покинутий або зруйнований будинок. Або ж вона могла просто стояти на подвір’ї — щоб її не знищили, людина привезла її сюди”, — повідомив начальник експозиційно-виставкового та видавничого відділу музею ДМР Валентин Рибалка.
Річ збереглася з першої половини ХХ століття і колись була звичною для кожної сільської оселі. Хоч залишилась тільки основа прялки, проте навіть у такому вигляді вона цілком передає дух епохи.
“Не вистачає певних деталей, але як артефакт, що передає тогочасний вигляд, він становить цінність. Це звичне знаряддя праці. Прядінням зазвичай займалися жінки — часто пряли собі посаг, виготовляючи певні тканини. У кожній родині були свої прялки, а в селах працювали майстри, які їх виготовляли, передусім у великих селах. Іноді їх купували на ярмарках у містах”, — каже Валентин Рибалка.
У майбутньому цей фронтовий артефакт стане однією з окрас експозиції,нагадуючи про зв’язок минулого й сьогодення та про те, як українці бережуть свою історію навіть у часи боротьби.