У Дніпрі врятували пса, який впав у провалля і понад 10 діб провів у колекторі. Весь цей час місцеві жителі та волонтери годували та напували його. Прив’язували харчі на мотузку і спускали у підземелля. Паралельно комунальники міркували над планом порятунку кудлатого. Витягнути його було проблемою, адже налякане собача гасало по трубах і боялось йти на людський голос.
«Собака в задовільному стані. Так, звичайно, вона в стресі: спочатку були вибухи, потім тривале перебування в колекторі з водою, а потім незнайоме місце в нас. Собака в стресі, але добре їсть і п’є. Зараз вона під наглядом лікарів, а потім її чекає стерилізація та вакцинація від сказу, після чого ми передамо її опікунам, які погодилися забрати», — розповіла начальниця відділу реєстрації тварин КП «Зооконтроль» ДМР Ірина Пономаренко.
«Ідеш собі й чуєш, як виє собака, і це звучить, як у горах, як у глухій трубі, точно як у колекторі, бо звук віддає ехо. Я заглянула, але собаки не бачила. А рівно через тиждень знову йду і знову чую, як собака виє — і мене аж жар кидає. Уже тиждень пройшов, а вона досі тут. Я заглянула і побачила собаку», — розповіла місцева жителька Наталія.
«Вони її годували весь цей час, тому вона й вижила. Спочатку її помітили на початку вересня, бо вона подавала ознаки життя — вила, гавкала. Місце, де її виявили, — великий дощоприймач із залізними рейками, і її було чути через отвір, який ДСНС зробило, щоб можна було давати їй пити та їсти. Завдяки цьому вона вижила», — каже начальник дільниці з обслуговування дощоприймальних мереж Андрій Олефіренко.
«У нас був такий зашморг, який передали робітники газового контролю, але він виявився недієвим через велику ширину, і не можна було його загнати. Тому ми, як кажуть, зняли курточки, накинули їх на собаку, прижали до землі, а потім уже використали цей зашморг. Потім, тримаючи її за лапки, несли далі. Собака не давалася і трохи нас покусала, ми її відсікали і бігали за нею приблизно 5 кілометрів. Весь процес тривав близько 4 годин, але в кінці ми зібралися в одній місцевості, де можна було притиснути її до стінки, трохи накрили, знедвижили, щоб вона не кусала, і тоді підняли на поверхню», — розповів Андрій Олефіренко.
У зооконтролі з’ясували, песику до 3-х років. Після карантину його вакцинують і стерилізують. І вже за місяць він буде готовий поїхати в родину.
Читайте також: Як командир підрозділу дронарів проходить відновлення у Дніпрі
