Перемога створюється не лише на полі бою. Вона складається з рук, які шиють, фасують, змішують, ремонтують. У Дніпрі волонтери благодійної організації «Спільна сила» щодня перетворюють донати та підтримку на конкретну допомогу для військових. Сотні тисяч виготовлених речей, десятки автівок і постійний зв’язок із підрозділами на передовій — це лише частина їхньої роботи.
У звичайному приміщенні в Дніпрі кипить робота, без якої неможливо уявити забезпечення військових. Волонтери об’єдналися, щоб забезпечувати захисників усім необхідним — від засобів гігієни до інклюзивного спіднього.
«У кожного тут свій мотив. Хтось на фронті має рідних і близьких, хтось втратив дім і став внутрішньо переміщеною особою, а хтось, на жаль, уже поховав своїх чоловіків та синів. У всіх різні історії, але спільна мета — разом до перемоги. Ми створили цей волонтерський штаб «Спільна сила». Тут немає головних — ми всі волонтери. Просто кожен робить те, що може», — розповіла співзасновниця БО «Спільна сила» Ганна Гришина.
Штаб сформувався приблизно через рік після початку великої війни — з людей, які раніше допомагали окремо або в інших фондах. Пані Тетяна спочатку волонтерила за кордоном, куди виїхала з дітьми та онуками, а повернувшись в Україну, не змогла залишатися осторонь.
«Це потрібно для мене в першу чергу, бо відчуваєш, що можеш щось зробити», — каже волонтерка Тетяна Остапенко.
Енергетичні батончики зі сухофруктів, горішків і меду — компактний перекус для хлопців в окопах. За день невелика команда виготовляє близько 80 таких батончиків.
«Це вже майже завершальний етап. Я зробила заміс, зараз формуємо батончики, до ранку вони стабілізуються, після чого їх запакують і можна передавати хлопцям», — пояснює Тетяна.
Окремий напрямок роботи штабу — засоби гігієни. Тут фасують вологі серветки різних форматів — від компактних для бойових завдань до великих для підрозділів у штабах. Також виготовляють гіпоалергенні сухі душі, дотримуючись високих стандартів якості.
Частина виробів виготовляється за конкретними замовленнями бійців. Кілька місяців тому почали шити подушки, м’які евакуаційні ноші на основі ременів безпеки та окопні матраци. Майстриня Людмила, яка в повсякденному житті працює у Молодіжному театрі, витрачає на волонтерство щодня не менше трьох годин.
У сусідній кімнаті сестра Людмили, пані Інна, займається підготовкою внутрішнього волокна для матраців.
«Спочатку треба підготувати войлок. Дівчата приходять у суботу, коли не можуть в будні, і вручну готують матеріал. Я вже обробляю його електрикою. Це моя потреба — допомагати, чим можу, і отримувати від цього задоволення», — розповідає Інна Головченко.
У штабі також шиють інклюзивне спіднє, маскувальні сітки, пакети із сечопоглинальним гелем, охолоджувальні комірці, мастила для зброї, димові шашки та засоби від комах. Багаторазові хімічні грілки волонтери удосконалюють з перших місяців війни, знаходячи оптимальний склад реагентів і міцну оболонку, щоб вироби витримували сотні циклів нагрівання.
«Хлопці активують грілки дуже просто: надламують, починається кристалізація, грілка нагрівається і довго тримає тепло. Коли використана, її можна прокип’ятити 7–10 хвилин і знову застосовувати», — пояснює команда волонтерів.
За три роки роботи масштаби допомоги військовим вражають: понад 200 тисяч сухих гіпоалергенних душів, стільки ж пачок вологих серветок, майже 19 тисяч багаторазових хімічних грілок, понад 16 тисяч засобів від комах, близько 15 тисяч поживних батончиків. Закуплено 31 автівку та пофарбовано понад 250 одиниць техніки.
«Хлопці звертаються через месенджери — повідомляють, скільки і куди потрібно передати. Ми формуємо відправку відповідно до цих запитів», — розповів волонтер БО «Спільна сила» Кирило Звягінцев.
«Кожен донат ми перетворюємо на продукцію руками наших волонтерів — енергія, любов і жага до перемоги створюють справжні результати», — додає Ганна Гришина.
Нині фонд шукає нове приміщення: до квітня волонтерам доведеться залишити поточний штаб. Також постійно потрібні донати для виробництва та закупівлі матеріалів, а також нові руки для допомоги оборонцям.
