Пандуси замість сходів, доступний транспорт і вільний вхід до публічних просторів — у Дніпрі змінюється не лише інфраструктура, а й підхід до міського середовища. Місто стало одним із учасників загальнонаціонального проєкту «Рух без бар’єрів», мета якого — зробити простір зручним та інклюзивним для всіх мешканців, незалежно від віку, фізичних можливостей чи життєвих обставин. Як саме ці зміни реалізуються у Дніпрі, розповідає «Наше місто».
Проєкт «Рух без бар’єрів» є частиною ініціативи першої леді Олена Зеленська та реалізується Міністерством розвитку громад та територій України. Усього до нього залучено 15 пілотних громад, серед яких і Дніпро.
Безбар’єрні маршрути передбачають облаштування зручних тротуарів, безпечних пішохідних переходів, доступних входів до будівель, зрозумілої навігації та тактильних елементів для людей з порушеннями зору. Також адаптуються заклади громадського харчування, магазини, фінансові установи та інші об’єкти повсякденного користування.
Як повідомив головний архітектор Дніпра Дмитро Волик, місто впроваджує проєкт комплексно — від аудиту територій і маркування маршрутів до модернізації транспортної та міської інфраструктури, парків і будівель. До процесу залучають бізнес, громадські організації, ветеранів та паралімпійців, які особисто інспектують об’єкти й надають рекомендації.
У Дніпрі вже адаптовано чимало ділянок пішохідного простору, зокрема від вул. Героїв Крут до вул. Лазаря Глоби. На ключових перехрестях у центрі встановлюють світлофори з аудіосигналами, знижують бордюри, облаштовують тактильну плитку та острівці безпеки. Усі ремонти вулично-дорожньої мережі та благоустрою, які виконуються останніми роками, уже враховують принципи безбар’єрності.
Особливу увагу приділяють об’єктам із високою соціальною значущістю: центральним вулицям, транспортним вузлам, медичним і освітнім закладам. Фінансування робіт здійснюється з місцевого, обласного та державного бюджетів, а у 2025 році місто очікує на цільову субвенцію.
Серед прикладів успішної реалізації безбар’єрності — вулиця Короленка, Успенська площа, сквер Прибрежний, а також низка вулиць на правому й лівому берегах Дніпра з оновленими тротуарами. Крім того, у місті розпочали реалізацію першого безбар’єрного маршруту від Соборної площі через проспект Дмитра Яворницького до залізничного вокзалу.
Паралельно Дніпро модернізує транспортну інфраструктуру. Триває капітальний ремонт трамвайної колії в центральній частині міста, передбачено облаштування нових зупинок із піднятими платформами, тактильною плиткою та навісами. Після завершення робіт на маршрут вийдуть сучасні низькопідлогові трамваї, перший із яких місто планує отримати наприкінці 2025 року.
Амбасадори проєкту — ветерани війни, паралімпійці та громадські активісти — наголошують, що безбар’єрність особливо важлива під час війни, коли зростає кількість людей з інвалідністю. Вони підкреслюють: йдеться не лише про пандуси чи тротуари, а про рівні можливості, гідність і повноцінну інтеграцію у життя громади.
У місті також оновлюють тротуари з урахуванням потреб маломобільних груп, ремонтують сходи в парках, встановлюють поручні та спеціальні з’їзди. Мешканці Дніпра відзначають, що зміни вже відчутні, хоча роботи ще тривають.
Загалом безбар’єрність у Дніпрі — це не разові рішення, а частина стратегічного курсу міста. Дніпро поступово трансформується у простір, доступний і зручний для кожного мешканця.
